Сьогодні, на початку ХХІ століття, неможливо абсолютно точно підрахувати кількість жертв Голокосту. Дослідники говорять про понад шість мільйонів життів, забраних нацистською машиною смерті. Близько півтора мільйони, або кожен четвертий, убитий нацистами та їхніми поплічниками – український єврей або єврейка.

Зала пам’яті Музею містить лише дéщицю з всесвіту імен тих, чиє життя забрали в ярах та ровах, таборах і на вулицях, лісах та в товарних вагонах. Ми так і не дізнаємося імен усіх жертв. Але віримо, що прагнення пам’ятати кожного – є тим найкращим нагадуванням про можливі межі людської байдужості та жорстокості. Водночас пам’ять – це найменше, що ми можемо зробити, аби не стати сучасниками геноциду сьогодні та у майбутньому.