У цьому розділі відображено найважливіші ритуали, пов’язані з подіями життєвого циклу релігійного єврея. Найперший обряд, який проводять для немовлят-хлопчиків уже на 8-й день після народження – це обрізання, або Бріт-Міла́. Йому присвячено перший від входу до зали колаж. Ця процедура суворо регламентована. Немовля одягають у спеціальне вбрання. Обрізання особливими інструментами виконує спеціально підготовлена людина – мое́ль. Лише через 13 років після цього хлопчик може бути допущений до наступного надзвичайно важливого ритуалу, який переводить його в іншу вікову і соціальну категорію – Бар-Мі́цва. У цей день хлопчик в синагозі має прочитати певний уривок тексту Тори, щоб засвідчити здатність бути гідним членом релігійної громади. У дівчат обряд досягнення повноліття відбувається раніше, у 12 років. Він називається Бат-Мі́цва.
Наступною важливою подією у житті єврея є одруження. Але перед тим обов’язковою процедурою є укладення шлюбного договору. Він має назву ктуба́. Зразки таких угод Ви можете побачити на відповідному колажі. Вони укладалися з метою захисту інтересів нареченої. Традиційно, у цьому документі перераховувалися такі зобов’язання чоловіка щодо дружини, як забезпечення їжею, одягом, виконання подружнього обов’язку, а також визначалася сума компенсації у разі розлучення.
Безпосередньо ритуал укладання шлюбу відбувається під спеціальним балдахіном – хупою. Перед Вами унікальний весільний балдахін – хупа з гетто у Могилів-Подільському, де у роки нацистської окупації перебували до 5000 євреїв. Ця реліквія передана до Музею Григорієм (Гіршем) Доляром, який дитиною перебував у гетто. Ця хупа поєднувала пари молодих, які навіть у нелюдських умовах прагнули дотримуватись релігійної традиції своїх пращурів.
Наступний колаж праворуч присвячено поховальним ритуалам. На ньому Ви можете бачити репродукції гравюр із зображенням обряду погребіння. Знизу розташовані макети та зображення маце́йв – єврейських надгробних плит. За традицією вони містили розлогі написи та прикрашалися рослинним орнаментом і зображенням різних тварин. Праворуч поміщено репродукції місць поховань відомих хасидських лідерів, могили яких знаходяться на теренах України та є місцями паломництва десятків тисяч хасидів з усього світу. Серед них відомі поховання засновника хасидизму Баал-Шем-Това у Меджибожі, рабі На́хмана в Умані, рабі Леві́ Іцхака у Бердичеві та ін.
У центрі Ви можете побачити частину сплюндрованого єврейського надгробку, який перетворили на жорна. З тексту, який вдається розібрати можна дізнатися, що мацейва була розташована на могилі чоловіка – «Праведного Моше». На жаль, як під час нацистської окупації, так і після неї єврейські цвинтарі та мацейви ставали об’єктами плюндрування з боку держави й окремих представників неєврейського населення країн Центральної та Східної Європи. Надгробними плитами мостили дороги, їх використовували як будівельний матеріал або просто зруйновували.
Свята. У вітрині-кімнаті розташовані інсталяції, присвячені відзначанню свят Сукко́т та Пе́сах. Ліворуч – інсталяція сукки́ – дерев’яної альтанки, яка встановлюється на подвір’ї на осіннє свято – Суккот. Його відзначають 15-го дня місяця Тишре́й (за григоріанським календарем це вересень – жовтень) й триває 7 днів. За традицією, під час святкування Суккот потрібно мешкати у подібному наметі. У ньому приймали гостей та сиділи за святковим столом. На столі Ви можете бачити особливий посуд – колекцію кіду́шних келихів та скриньки для етро́гу. Цитрусовий фрукт етрог, разом з гілками верби, мірту та лула́вом – нерозкритим листом фінікової пальми – складають арба́‘а міні́м – чотири рослини, які використовуються в ритуалах на Суккот.
Праворуч – інсталяція святкового столу на Песах. Це свято свободи, яке символізує вихід єврейського народу з єгипетського рабства. На столі – свічники та посуд для свята – срібний кідушний келих у центрі та маленькі келихи для розливання благословенного вина для всіх членів родини. Обов’язковим елементом на пасхальному столі є кеа́ра – спеціальне блюдо з написами для кожної страви, яку прийнято вживати на Песах. Всі страви у цій трапезі мають символічні аналогії з пов’язаними з цим святом подіями. Наприклад, тертий хрін символізує гіркоту єгипетського рабства, а маца – прісний твердий хліб – нагадує про багаторічні блукання пустелею.
