ЄВРЕЙСЬКІ НАЦІОНАЛЬНІ СВЯТА ТА ПАМ’ЯТНІ ДАТИ

24.03 – Пурім

Свято на згадку про порятунок перських євреїв від винищення їх Аманом, улюбленцем перського царя Ахашвероша в V ст. до н. е. Цього дня обов’язково відбувається читання сувою Естер (біблійної книги) з емоційними вигуками під час згадування про її ворогів.

У це свято прийнято веселитися і проводити барвисті пуримшпілі (карнавали або театралізовані вистави). Серед багатого частування виділяється традиційна святкова страва – трикутне печиво гоменташі, або «вуха Амана».

23–24.04, 29–30.04 – Песах

Свято на згадку про Вихід єврейського народу з Єгипту й звільнення з рабства. Починається 14 нісана та святкується протягом семи днів в Ізраїлі та восьми днів за його межами. Перші й останні два дні свята – вихідні.

Після заходу сонця 14 нісана вся родина збирається на святкову вечерю (седер). Запрошують на нього також незаможних знайомих і тих, хто з якихось причин не може провести свято зі своїми рідними. На стіл обов’язково подають мацу і особливі страви, які готують на Песах.

06.05 – День пам’яті Катастрофи і героїзму (Йом га-Шоа)

День пам’яті й жалоби в Ізраїлі та за його межами був встановлений Кнесетом 27 нісана за єврейським календарем у 1951 р. Це 6-й день після закінчення свята Песах і за тиждень перед Йом га-Зікарон (День пам'яті полеглих у війнах Ізраїлю і жертв терору) і Днем Незалежності Держави Ізраїль. Близькість цих дат символізує шлях єврейського народу до відродження держави. Цього дня в усьому світі згадують 6 млн євреїв, які стали жертвами нацизму в Другій світовій війні. Відзначається щороку запалюванням шести свічок у синагогах і звучанням сирен, під час яких завмирає весь Ізраїль. У Державі Ізраїль – це національний день скорботи. Офіційна церемонія відбувається в Національному Меморіалі Катастрофи (Голокосту) і Героїзму Яд Вашем в Єрусалимі.

12.05 – День пам’яті полеглих у війнах Ізраїлю і жертв терору (Йом га-Зікарон)

Ізраїльський державний День жалоби. Цього дня вшановують пам’ять солдатів Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛу), полеглих у війнах, поліцейських, представників інших служб безпеки, а також жертв терактів. День пам’яті відзначається 4 іяра за єврейським календарем. Цього дня проводять загальнодержавні заходи за участі представників влади та армії. По всьому Ізраїлю звучить сирена і відбувається хвилина мовчання.

13.05 – День незалежності Держави Ізраїль (Йом га-Ацмаут)

Головне державне свято Ізраїлю відзначається щорічно в пам’ять про проголошення незалежності Держави Ізраїль 14 травня 1948 р. Цього дня була підписана Декларація Незалежності Ізраїлю. Свято відзначається 5 іяра за єврейським календарем народним гулянням та феєрверками.

26.05 – Лаг ба-Омер

Юдейське свято відзначається у день смерті видатної постаті в історії юдаїзму – рабі Шимона Бар Йохая (Рашбі, помер приблизно в 160 р. н. е.), який заповів вшановувати його веселощами. Святкується на 33-й день Омера (18 іяра).

Увечері після заходу сонця прийнято розпалювати багаття на честь рабі Шимона Бар Йохая, танцювати та співати пісні. Чимало вірян вночі їздить на могилу рабі Шимона на горі Мерон.

05.06 – День Єрусалима (Йом-Єрушалаїм)

Свято проголошено на честь переходу під контроль Ізраїлю східної частини Єрусалиму після Шестиденної війни 1967 р. У ході битви за Старе місто євреям вперше за 2000 років вдалося встановити контроль над священними місцями Храмової гори. Цей день – 28 іяра за єврейським календарем – символізує історичний зв’язок єврейського народу з Єрусалимом. Святкується урочистими заходами біля Західної стіни.

12–13.06 – Шавуот

Цього дня Мойсей, згідно зі священними переказами, після Виходу євреїв з Єгипту отримав від Б-га 10 заповідей на горі Синай. У синагозі читають сувій Тори і розповідають про те, як були даровані заповіді й укладений договір між Б-гом і єврейським народом.

У першу ніч свята прийнято не спати, а всю ніч вивчати Тору. Існує звичай прикрашати будинок і синагогу зеленню, квітами, гілками дерев, які нагадують нам про зелень, що росла навколо гори Синай.

13.08 – Піст Дев’яте ава (Тіш’а бе-ав)

Національний день жалоби єврейського народу – день, коли були зруйновані Перший (586 р. до н. е.) і Другий (70 р. н. е.) Єрусалимські Храми, сталося вигнання євреїв з Англії (1290 р.), Франції (1306 р.), Іспанії (1492 р.) та інші трагічні події у житті єврейського народу.

Звичаї цього дня вимагають суворого дотримання посту, забороняється носити шкіряний одяг, працювати, вивчати Тору, адже вона є джерелом радості.

03–04.10 – Рош га-Шана

Єврейський Новий рік, який святкують два дні поспіль осіннього місяця тішрей за єврейським календарем. Це свято називають Днем «священного зібрання», коли належить не працювати і здійснювати жертвопринесення. Характерною рисою святкування є сурмління під час синагогальної служби в шофар – музичний інструмент, зроблений з рогу кошерної тварини. Звуки шофару витлумачують як заклик до покаяння. Під час святкової трапези прийнято вітати один одного побажаннями бути вписаними у «Книгу життя».

12.10 – Йом-Кіпур

День посту, покаяння і відпущення гріхів. Відзначається на 10-й день місяця тішрей за єврейським календарем, завершуючи 10 днів покаяння. Згідно з Талмудом, Б-г цього дня виносить свій вердикт, оцінюючи вчинки, життя людини за весь минулий рік. Традиційно цього дня юдеї утримуються від їжі протягом 25 годин, проводячи час в посилених молитвах.

17–18.10 – Суккот, Свято Кущів (куренів)

Починається 15 тішрея за єврейським календарем і триває 7 днів. У перші два дні свята робота суворо заборонена. У цей час за традицією здійснюють трапези (а в гарну погоду і ночують) поза домом, у курені (наметі) в пам’ять про поневіряння євреїв у Синайській пустелі під час Виходу з Єгипту. Традиційними стравами на Суккот є хала (хліб), мед, вино. Символами свята є також лулав (гілка фінікової пальми) і етрог (цитрусовий плід). Кожного дня під час свята чоловіки, тримаючи лулав та етрог, вимовляють благословення.

24.10 – Шміні Ацерет

Восьмий, завершальний день єврейського свята Суккот. Святкується 22 тішрея. Цей день встановлений вчителями Закону єврейського народу як окреме свято, на ньому вже не дотримуються заповідей Суккота – сидіння в наметі й піднесення лулава. Працювати суворо заборонено.

25.10 – Сімхат Тора

Свято дарування Тори, що відзначають одразу після завершення свята Суккот (в Ізраїлі – збігається зі Шміні Ацерет), у країнах діаспори – на 9-й день (після Шміні Ацерет). Цього дня закінчується річний цикл читання Тори й одразу ж починається новий.

Цього дня у синагозі влаштовують урочисту ходу із сувоями Тори (акафот), яка супроводжується танцям та святковими піснями.

26.12–02.01 – Ханука

Свято встановлено на честь перемоги Маккавеїв (Хасмонеїв), юдейських повстанців та захисників віри, у війні з елліністичною Селевкідською імперією за національну незалежність (ІІ ст. до н. е.). Наслідком перемоги стало освячення жертовника і відновлення Храмової служби. Свято триває вісім днів, протягом яких традиційно запалюють свічки в ханукії (свічник для дев’яти свічок).

У дні Хануки влаштовують родинні трапези. На столі обов’язково мають бути традиційні страви, смажені на олії, передусім, пончики (суфганійот).

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ

22.01 – День Соборності України

Свято, встановлене, «…враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…», Указом Президента України «Про День соборності України» № 42/99 від 21.01.1999 р. Акт Злуки УНР та ЗУНР було проголошено 22 січня 1919 р. на Софійській площі в Києві.

Цього дня також згадують проголошення незалежності Української Народної Республіки ІV Універсалом Української Центральної Ради від 22 січня 1918 р.

27.01 – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Пам’ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у 2005 р. Вшановується щорічно в день звільнення нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау (м. Освенцим, Польща) військами 1-го Українського фронту в 1945 р. Саме у цьому таборі нацисти вбили близько 1 млн євреїв, а також поляків, ромів, українців, радянських військовополонених. Україна на державному рівні відзначає цей день з 2012 р., згідно з Постановою Верховної Ради України № 3560-VI від 05.07.2011 р. «Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру».

29.01 – День пам’яті героїв Крут

Бій під Крутами (нині Чернігівська область) відбувся 29 січня 1918 р. під час більшовицької інтервенції в Україну. Агресору протистояли військові формування Української Народної Республіки. Значну частину її захисників складали добровольці – студенти Українського народного університету, Київського університету, гімназисти. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути, вже зайняту більшовиками. 27 полонених юнаків були розстріляні. Наймолодшим полеглим було лише 16 років.

Цей бій став для українського народу символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було призупинено.

20.02 – День Героїв Небесної Сотні

Вшановується щорічно згідно з Указом Президента України № 69/2015 від 11.02.2015 р. «Небесною Сотнею» називають 104-х протестувальників, які загинули під час Революції Гідності в листопаді 2013 – лютому 2014 рр. Пік протистояння між українським народом і тодішнім режимом припав саме на 20 лютого.

Дату встановлено на підтримку ініціатив громадськості та «з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності (листопад 2013 р. – лютий 2014 рр.), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України».

26.02 – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь

Пам’ятна дата встановлена згідно з Указом Президента України від 26.02.2020 р. з метою вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – у Криму, у відстоюванні територіальної цілісності України. Саме 26 лютого 2014 р., після анексії Криму РФ, кримські татари організували мітинг на підтримку територіальної цілісності України в м. Сімферополь.

24.04 – День пам’яті жертв геноциду вірмен в Османській імперії

Геноцид вірмен – навмисне цілеспрямоване фізичне винищення вірменського народу, що відбулося на території Османської імперії та Турецької республіки з 1915 до 1923 рр. 24 квітня 1915 р. турецька влада заарештувала понад 5 500 вірмен, зокрема 235 представників вірменської еліти. Більшість з них були вбиті. Жертвами геноциду стали близько 1,5 млн вірмен.

Дії влади Османської імперії (Турецької республіки) щодо вірменського народу визнані геноцидом на законодавчому рівні багатьма країнами світу (зокрема, Бельгією, Ватиканом, Німеччиною, Польщею, Португалією, США, Францією, Швецією та ін.), Європарламентом, Комісіями ООН, Міжнародною асоціацією дослідників геноциду тощо.

В Україні геноцид вірмен в Османській імперії визнаний на регіональному рівні.

26.04 – Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф

Запроваджено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 08 грудня 2016 р. Встановлюючи цю пам’ятну дату, Генасамблея зазначила, що «відчуваються досі, через тридцять років, серйозні довготривалі наслідки Чорнобильської катастрофи (26.04.1986 р.), а також, у зв’язку з цим, зберігаються потреби постраждалих місцевих громад і територій», і запропонувала «всім державам-членам, відповідним установам системи Організації Об’єднаних Націй та іншим міжнародним організаціям, а також представникам громадянського суспільства відзначати цей день». Ця подія – нагадування про небезпеку використання атомної енергетики, про героїзм ліквідаторів аварії, про наслідки, які ця катастрофа принесла довкіллю та людям.

08.05 – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 22.11.2004 р. цей день проголошено Днем пам’яті та примирення, присвяченого жертвам Другої світової війни. В Україні відзначається з 2015 р. з метою вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги всім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності. З 2023 р. цей день є святом – Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні й офіційним вихідним днем (Закон України № 9278 від 29.05.2023 р.).

14.05 – День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

Пам’ятна дата встановлена згідно з Постановою Верховної Ради України № 1178-ІХ від 02.02.2021 р. «Про вшанування пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни», на знак поваги до українських Праведників народів світу та інших рятівників євреїв, які, «ризикуючи своїм життям та життям рідних, допомагали євреям уникнути терору нацистів у роки Голокосту». На окупованій території України допомога євреям була набагато небезпечнішою, аніж у країнах Західної Європи, окупованих нацистською Німеччиною. Гітлерівці карали не лише ту людину, яка допомагала, а й усю її родину.

Україна займає четверте місце у світі (після Польщі, Нідерландів та Франції) за кількістю Праведників народів світу (2 691 особи на 01.01.2022 р.).

15.05 – День пам’яті жертв політичних репресій

Встановлено Указом Президента України № 431/2007 від 21.05.2007 р. з метою «належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства». Терор носив цілеспрямований, організований характер та уразив практично всі верстви української нації – інтелігенцію, військовиків, політиків, селян, діячів церкви, культури та мистецтва.

За період Великого терору 1937–1938 рр. на території УРСР, за оцінками істориків, комуністичним режимом було засуджено майже 200 тис. осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в’язниць і таборів.

18.05 – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Відзначається в річницю депортації кримських татар 1944 р., у результаті якої з Кримського півострову були виселені 180 014 осіб. Переважна частина депортованих була відправлена до спецпоселень в Узбекистані, частина – у табори ГУЛАГу. Лише протягом року від голоду, хвороб та виснаження, за мінімальними підрахунками, загинуло понад 30 тис. кримських татар. У 2015 р. Верховна Рада України визнала дії радянської влади щодо кримських татар геноцидом кримськотатарського народу.

28.06 – День Конституції

Державне свято відзначається на честь ухвалення в червні 1996 р. Конституції України Верховною Радою. Основний закон закріпив правову базу суверенітету і територіальної цілісності України. Його ухвалення стало важливим кроком у забезпеченні прав громадян України і сприяло подальшому підвищенню авторитету України у світі.

28.07 – День хрещення Київської Русі – України

Державна пам’ятна дата на честь хрещення Русі, що відзначається щорічно 28 липня – у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира. Встановлена в рамках святкування 1020-річчя хрещення Київської Русі, згідно з Указом Президента України «Про День хрещення Київської Русі – України» № 668/2008 від 25.07.2008 р.

02.08 – Міжнародний день пам’яті нацистського геноциду ромів

Під час Другої світової війни нацистами та їх прибічниками було знищено понад 90 % ромського населення Австрії, Естонії, Німеччини. Внаслідок каральних акцій німецької окупаційної влади в Україні було знищено близько 20 тис. ромів. У ніч з 02 на 03 серпня 1944 р. у газових камерах нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау було вбито майже 3 тис. ромів. Загалом, з 23 тис. ромів, депортованих із 14 країн Європи, у таборі загинуло понад 20 тис. осіб. За різними підрахунками, жертвами геноциду ромів у роки Другої світової війни стали до 500 тис. осіб, або понад 25 % довоєнного ромського населення Європи.

В Україні день пам’яті вшановується з 2004 р.

23.08 – Європейський День пам’яті жертв сталінізму і нацизму

Відзначається у країнах Європейського Союзу щорічно в день підписання радянсько-німецького пакту про ненапад (пакту Молотова–Ріббентропа) в 1939 р. Цей документ зафіксував змову між двома тоталітарними режимами та відкрив шлях до розв’язання Другої світової війни. У таємному протоколі до цього договору СРСР та нацистська Німеччина поділили сфери впливу в Європі. Їхні домовленості передбачали ліквідацію низки країн – Польщі, Литви, Латвії, Естонії. За тиждень після укладення Пакту, 01 вересня 1939 р., нацистська Німеччина порушила державний кордон Польщі, розпочавши Другу світову війну.

24.08. – День незалежності України

Головне державне свято України відзначається щорічно в пам’ять про ухвалення Акту проголошення незалежності України позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 р. Цього дня вшановуються подвиги українців, які боролися за утвердження незалежності України до 1991 р., а також героїв сучасної російсько-української війни.

29.08 – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність

Встановлено у 2019 р. з метою вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та увічнення їхнього героїзму. Пам’ятна дата є нагадуванням про одну з найкривавіших подій воєнного протистояння на сході України – Іловайську трагедію. 29 серпня 2014 р. під час виходу сил АТО з оточення під Іловайськом (Донецька обл.) російське керівництво порушило домовленості, і ворожі збройні сили впритул розстріляли колони українських військових. Тоді було вбито, за офіційними даними, 366  воїнів, 429 зазнали поранень, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні.

29.09 – День пам’яті жертв Бабиного Яру

Цього дня увічнюють пам’ять про трагедію Бабиного Яру – символу Голокосту в Україні. 29 та 30 вересня 1941 р. нацистська зондеркоманда 4а айнзатцгрупи С розстріляла в урочищі Бабин Яр 33 771 єврея, знищивши майже повністю єврейську громаду Києва. За час нацистської окупації в Бабиному Яру було розстріляно понад 100 тис. осіб: євреїв, ромів, душевнохворих, радянських військовополонених, українських націоналістів, священнослужителів.

13.10 – День пам’яті жертв розстрілів у Ботанічному саду Дніпропетровська

13–14 жовтня 1941 р. відбулася масштабна акція знищення нацистами єврейського населення Дніпропетровська (нині Дніпра), внаслідок якої від 11 до 13 тис. осіб були розстріляні. Зібрані біля універмагу «Люкс» (нині будівля ЦУМу) колони людей вулицею Карла Лібкнехта (нині Михайла Грушевського) спрямовувались до балки, розташованої на території міського Ботанічного саду. Розстріли тривали два дні з перервою на ніч. Лише окремим людям вдалося врятуватися від смерті. Протягом окупації міста (серпень 1941 – жовтень 1943 рр.) нацисти та їхні поплічники позбавили життя близько 20 тис. євреїв-мешканців Дніпропетровська.

01.10 – День захисників і захисниць України

Свято «День захисника України» було встановлене Указом Президента України № 806/2014 від 14.10.2014 р. «з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу». Святкування відбувається в один день із урочистостями одного з найбільших християнських свят – Покрови пресвятої Богородиці, традиційно шанованого українськими військовими. У липні 2021 р. законопроєктом № 2325 «День захисника України» перейменовано на «День захисників та захисниць». У зв’язку з реформою церковного календаря (перехід до новоюліанського календаря) в Україні з 2023 р., свято перенесене з 14.10 на 01.10.

28.10 – День визволення України від нацистських загарбників

Відзначається щорічно в день вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України. 27 жовтня 1944 р. було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті – сучасного західного кордону України.

21.11 – День Гідності та Свободи

Цього дня розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004 р. та Революція Гідності 2013–2014 рр. Помаранчева революція розпочалася на знак протесту проти масових брутальних фальсифікацій після голосування та підрахунку голосів під час президентських виборів 2004 р. Масові протести 2013 р. розпочались після відмови тодішньої влади підписати Угоду про асоціацію України з Євросоюзом.

Відзначення Дня Гідності та Свободи встановлено Указом Президента України № 872/2014 від 13.11.2014 р. Вшанування цієї дати сприяє утвердженню в Україні ідеалів свободи, демократії, прав людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.

23.11 – День пам’яті жертв Голодомору

Вшановується щорічно в четверту суботу листопада. Жертвами штучно створеного комуністичною владою Голодомору 1932–1933 рр., за різними підрахунками, стали від 3 до 7 млн українців, а також болгар, євреїв, німців, поляків та представників інших етнічних груп, які мешкали у національних районах на території УСРР / УРСР.

У 2006 р. Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор 1932–1933 рр. геноцидом українського народу. Також геноцидом такі дії радянської влади визнали багато країн світу як на державному (Австралія, Ватикан, Грузія, Естонія, Канада, Литва, Молдова, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Угорщина та ін.), так і регіональному рівнях (Аргентина, Бразилія, Іспанія, Італія, США та ін.). 15 грудня 2022 р. Європейський парламент ухвалив відповідну резолюцію, яка визнає Голодомор, спричинений радянським режимом в Україні у 1932–1933 рр., геноцидом.

У 2022–2023 рр., під час повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну, понад десять країн (серед них – Велика Британія, Німеччина, Франція) визнали, що в 1932–1933 рр. Радянським Союзом проти української нації було вчинено геноцид.

06.12 – День Збройних Сил України

Свято Збройних Сил України, встановлене Постановою Верховної Ради України № 3528-ХІІ від 19.10.1993 р., приурочене до дня ухвалення Верховною Радою Закону «Про Збройні Сили України» (№ 1934-ХІІ від 06.12.1991 р.). Також свято збігається з початком Першого зимового походу армії УНР 1919 р.

Цього дня вшановуються військовослужбовці всіх родів військ ЗСУ: Сухопутні, Військово-морські сили, Сили спецоперацій, Десантно-штурмові, Сили територіальної оборони, Війська зв’язку та кібербезпеки, Медичні сили й Сили логістики. У роки збройної російської агресії свято набуло особливого значення для всього українського народу.

09.12 – Міжнародний день пам’яті жертв злочину геноциду

У вересні 2015 р. Генеральна Асамблея ООН постановила проголосити цей день Міжнародним днем пам’яті жертв злочину геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цього злочину з метою вшанування пам’яті людей, які стали жертвами геноциду, та запобігання подібних злочинів у майбутньому. Саме 09 грудня 1948 р. була прийнята Конвенція про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього, яка стала одним із перших міжнародно-правових документів щодо прав людини.

ХРИСТИЯНСЬКІ СВЯТА

25.12 – Різдво Христове

Одне з головних свят, що відзначається всіма християнськими конфесіями, а також низкою держав та організаціями світу на честь дня народження Ісуса Христа, сина Б-жого. Свято завершує Різдвяний піст. У переддень свята (Святий Вечір) у храмах проводиться урочиста літургія (б-гослужіння). Після служби парафіяни збираються родиною на Святу Вечерю, характерною особливістю якої є вживання 12-ти страв (за аналогією з 12-ма апостолами, послідовниками Ісуса Христа). Головна з-поміж них – це «багата кутя», яку заправляють медом, додають горіхи, родзинки тощо. Вечеря починається, коли в небі буде помітно першу зірку. Вранці на Різдво діє особливе вітання «Христос народився!», на яке відповідають «Славімо його!». Цього дня заведено ходити до церкви на святкову молитву, у гості до родичів, а також колядувати.

Традиційно в Україні свято Різдва Христового вшановувалося у дві дати – 25 грудня і 07 січня. Це пояснюється використанням вірянами різних християнських конфесій кількох релігійних календарів (григоріанського, юліанського та новоюліанського). Для більшості християн України свято Різдва Христового припадає саме на 25 грудня, так само, як і для вірян більшості країн Європи, Африки, а також Австралії, Індії, Південної та Північної Америки. Частина православних християн, які послуговуються юліанським календарем, святкуватимуть Різдво Христове 07 січня.

31.03, 05.05 – Великдень (Пасха)

Головне християнське свято, встановлене на честь Воскресіння Ісуса Христа. Знаменує перехід від смерті до життя, прощення гріхів й отримання Б-жої благодаті, добра і любові. Певною підготовкою до свята є дотримання вірянами протягом семи тижнів Великого Посту (саме стільки Христос провів у пустелі). Є перехідним святом (щороку дата обчислюється за місячно-сонячним календарем) та припадає на різні дні у зв’язку з використанням християнськими конфесіями того чи іншого календаря (юліанського, новоюліанського, григоріанського). Християни надають особливого значення дням, які передують Великодню. У цей тиждень випікають паски і фарбують яйця, а також дотримуються найсуворішого посту. З вечора суботи в храмах і церквах проводять Великодню службу, а після півночі – урочисте богослужіння (Великодню заутреню). Освятити паски і крашанки, м’ясні продукти потрібно до сходу сонця. Після богослужіння сім’я збирається разом за одним столом. Починають трапезу з освячених продуктів, зазвичай з паски і крашанок. Розговівшись, прийнято відвідувати родичів і обмінюватися великодніми частуваннями – христосуватися.

У 2024 р. віряни римо-католицької церкви вшановують Великдень (Пасху) 31 березня, православні християни, а також віряни Української греко-католицької церкви – 05 травня.

19.05, 23.06. – Трійця

Одне з головних християнських свят, яке символізує появу (сходження) Вс-вишнього перед людьми в усіх трьох іпостасях в образі Святої Трійці: Б-га-Отця, Б-га-Сина та Б-га-Святого Духа. Свято Трійці також означає завершення земних справ Вс-вишнього, які потрібні були для спасіння людства від гріха, а також тлумачиться як свято життя. Дата є перехідною і пов’язана з Великоднем (святкується на 50-й день після нього). Цього дня православні храми проводять служби і читають молебні. Віряни відвідують церкву, щоб поставити свічки й помолитися за здоров’я рідних і близьких, а також попросити у Б-га виконання найпотаємніших бажань. Храми та оселі на Трійцю прикрашають зеленню (клечанням) – живі квіти і гілки молодих дерев кладуть на підлогу, уквітчують ікони, вікна і вхідні двері. Віряни приносять із собою гілочки берези або лікарських рослин, вважається, що якщо їх освятити і покласти вдома, то недуги і хвороби обійдуть сім’ю стороною.

У 2024 р. віряни римо-католицької церкви вшановують свято Трійці 19 травня, православні християни, а також віряни Української греко-католицької церкви – 23 червня.

МУСУЛЬМАНСЬКІ СВЯТА

10.04 – Ураза-Байрам

Свято розговіння, якому передує 30-денний піст у місяць Рамадан. За переказами, саме в цей час пророкові Мохаммеду скорилася Мекка й мусульманам був дарований Коран. У день Ураза-Байрам усі заборони жорсткого посту знімаються і на стіл ставлять щедрі частування. Після ранкової колективної молитви сім’я збирається за великим столом зі святковими стравами. Більшу частину трапези складають м’ясні продукти і випічка, які готують заздалегідь. Частину страв потрібно обов’язково віддати родичам. Особлива традиція – це спеціальна милостиня в останній день посту, яку громади віддають найнужденнішим людям. У день свята прийнято ділитися стравами з бідними. Перед святом мусульмани наводять лад у будинку, здійснюють повне омивання тіла і надягають найкраще вбрання. Прийнято ходити в гості до родичів і друзів, а також відвідувати могили померлих. Для мусульман – це день веселощів і свята життя, дарованого Вс-вишнім. Віряни вітають один одного, вимовляючи «Ід мубарак!» («Бажаю тобі благословенного свята»). У день Ураза-байрам не слід займатися домашньою роботою, сваритися і бажати поганого іншим.

16.06 – Курбан-Байрам

«Свято жертвопринесення» знаменує завершення паломництва до Мекки (хаджу), триває три–чотири дні. До ритуалу свята входить особлива молитва, під час якої кожен мусульманин зобов’язаний принести в жертву вівцю, корову чи верблюда у пам’ять про те, як пророк Авраам (в ісламі Ібрагім) хотів виконати наказ Б-га й принести йому в жертву свого єдиного сина Ісаака (Ісмаїла). Б-г, побачивши відданість Авраама, послав архангела з жертовним ягням і врятував сина.

Готуватися до «свята жертвопринесення» розпочинають за 20 діб. Віряни не носять багате вбрання, не стрижуть волосся і не голяться. На стіл не ставлять складні та ситні страви. Останні 10 днів перед святом дуже важливі. Мусульмани намагаються спокутувати гріхи, роблять добрі справи, читають молитви Аллаху (Вс-вишньому). Свято починається рано-вранці. Люди вмиваються, одягаються у святкове вбрання та вирушають у мечеть молитися. Вдень вони збираються на площі на проповідь, а потім йдуть на могили померлих родичів і наводять там лад. Жертвопринесення відбувається після полудня. Ввечері організовують святкову трапезу, яку ділять на три частини: одну роздають нужденним, другу залишають собі, третю віддають друзям. Обмін стравами робить святковий стіл різноманітнішим та супроводжується словами «Такаббаль Аллаху Мінна ва мінкум» («Нехай візьме Аллах від вас і від нас»).