Свята та пам'ятні дні

Пам’ятні дати

 

22.01 – День Соборності України.

Свято, встановлене в пам’ять проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 р. Цього дня також згадують проголошення незалежності Української Народної Республіки ІV Універсалом Української Центральної Ради від 22 січня 1918 р. 

27.01 – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Пам’ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН у 2005 р. Україна на державному рівні відзначає цей день, починаючи з 2012 р., згідно постанови Верховної Ради України «Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру». Вшановується щорічно в день звільнення нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау (м. Освенцим, Польща) військами 1-го Українського фронту у 1945 р. Саме у цьому таборі нацисти убили близько 1 млн євреїв, а також поляків, ромів, українців, радянських військовополонених. 

29.01 – День пам’яті героїв Крут.

Бій під Крутами (нині Чернігівська область) відбувся 29 січня 1918 р. під час більшовицької інтервенції в Україну. Агресору протистояли військові формування Української Народної Республіки. Значну частину її захисників складали добровольці – студенти Українського народного університету, Київського університету, гімназисти. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути, уже зайняту більшовиками. 27 полонених юнаків було розстріляно. Наймолодшим полеглим було лише 16 років. 

20.02 – День героїв Небесної Сотні.

Вшановується щорічно згідно Указу Президента України від 11 лютого 2015 р. «Небесною Сотнею» називають 104 протестувальники, які загинули під час Революції Гідності та акції Євромайдану у грудні 2013 – лютому 2014 рр. Пік протистояння між українським народом і тодішнім режимом припав саме на 20 лютого. 21 лютого 2014 р. Верховна Рада України визнала загиблих мітингувальників Майдану жертвами. 

23.02 – День пам’яті жертв депортації вайнахського народу.

Відзначається з нагоди початку злочинної операції 1944 р. з депортації чеченців та інгушів силами НКВС до Середньої Азії і Казахстану. Протягом двох тижнів з рідного краю були вивезені близько 500 тис. вайнахів, половина з них загинули в дорозі через нелюдські умови транспортування. Європарламент визнав цей факт актом геноциду вайнахського народу.

26.02 – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Згідно Указу Президента України від 26 лютого 2020 р. пам’ятна дата встановлена з метою вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Криму, у відстоюванні територіальної цілісності України. Саме 26 лютого 2014 р., за умов анексії Криму Російською Федерацією, кримські татари організували мітинг на підтримку територіальної цілісності України в місті Сімферополі. 

24.04 – День пам’яті жертв геноциду вірмен в Османській імперії.

Геноцид вірмен – навмисне цілеспрямоване фізичне винищення вірменського народу, що відбулося на території Османської імперії та Турецької республіки з 1915 до 1923 р. 24 квітня 1915 р. турецькою владою було заарештовано понад 5 500 вірмен, у тому числі 235 представників вірменської еліти. Більшість з них було вбито. Жертвами геноциду стали близько 1,5 млн вірмен.

Дії влади Османської імперії (Турецької республіки) щодо вірменського народу визнані геноцидом на законодавчому рівні багатьма країнами світу (зокрема, Бельгією, Ватиканом, Польщею, Португалією, США (на рівні законодавства 49 з 50 штатів), Францією, ФРН, Швецією та ін.), Європарламентом, Комісіями ООН, Міжнародною асоціацією дослідників геноциду та ін.

08.05 – День пам’яті та примирення.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 22 листопада 2004 р. 8 травня проголошено Днем пам’яті та примирення, присвяченого жертвам Другої світової війни. В Україні відзначається з 2015 р. з метою вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності. 

14.05 – День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.

Згідно постанови Верховної Ради України від 02 лютого 2021 р. «Про вшанування пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни» пам’ятна дата встановлена на знак поваги до українських Праведників народів світу та інших рятівників євреїв, «які, ризикуючи своїм життям та життям рідних, допомагали євреям уникнути терору нацистів у роки Голокосту».

На окупованій території України допомога євреям була набагато небезпечнішою, аніж в країнах Західної Європи, окупованих нацистською Німеччиною. Гітлерівці карали не тільки ту людину, яка допомагала, але й усю її родину.

Україна займає четверте місце в світі (після Польщі, Нідерландів та Франції) за кількістю Праведників народів світу (2659 осіб на 01.01.2020 р.).

16.05 – День пам’яті жертв політичних репресій.

Встановлено з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології. За період Великого терору 1937–1938 рр. на території УРСР, за оцінками істориків, комуністичним режимом було засуджено майже 200 тис. осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в’язниць і таборів. 

18.05 – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Відзначається в річницю депортації кримських татар 1944 р., у результаті якої з Кримського півострову були виселені 180 014 осіб. Переважна частина депортованих була доправлена на спецпоселення до Узбекистану, частина – в табори ГУЛАГу. Лише протягом року від голоду, хвороб та виснаження, за мінімальними підрахунками, загинуло понад 30 тис. кримських татар. У 2015 р. Верховна Рада України визнала дії радянської влади щодо кримських татар геноцидом кримськотатарського народу.

02.08 – Міжнародний день пам’яті нацистського геноциду ромів.

У ніч з 2 на 3 серпня 1944 р. у газових камерах нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау було вбито майже 3 тис. ромів. За різними підрахунками, жертвами геноциду ромів у роки Другої світової війни стали до 500 тис. осіб, або понад 25 % довоєнного ромського населення Європи.
В Україні день пам’яті вшановується з 2004 р. 

29.08 – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.

Встановлено з метою вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, та увічнення їхнього героїзму. Дату присвячено воєнним подіям на сході України, коли в результаті протистояння військам Російської Федерації українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення поблизу Іловайська. 29 серпня 2014 р. в ході Іловайської операції відбувся прорив української групи військ з російського оточення, під час якого загинула найбільша за час війни кількість українських воїнів. 

29.09 – День пам’яті жертв Бабиного Яру.

Цього дня увічнюють пам’ять про трагедію Бабиного Яру – символу Голокосту в Україні. 29 та 30 вересня 1941 р. нацистська зондеркоманда 4а айнзатцгрупи С розстріляла в урочищі Бабин Яр 33 тис. 771 єврея, знищивши практично повністю єврейську громаду Києва. За час німецької окупації у Бабиному Яру було розстріляно понад 100 тис. людей: євреїв, ромів, душевнохворих, радянських військовополонених, українських націоналістів, священнослужителів. 

13.10 – День пам’яті жертв розстрілу в Ботанічному саду Дніпропетровська.

13–14 жовтня 1941 р. відбулася масштабна акція знищення нацистами єврейського населення Дніпропетровська (нині Дніпра), внаслідок якої від 11 до 13 тис. людей були розстріляні. Зібрані поблизу центрального універмагу колони людей вулицею Карла Лібкнехта (нині Михайла Грушевського) спрямовувались до балки, розташованої на території міського Ботанічного саду. Розстріли тривали два дні з перервою на ніч. Лише окремим людям вдалося врятуватися від смерті. Протягом окупації міста (серпень 1941 – жовтень 1943 рр.) нацисти та їхні поплічники позбавили життя близько 20 тис. євреїв-мешканців Дніпропетровська. 

28.10День визволення України від нацистських загарбників.

Відзначається щорічно в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України. 27 жовтня 1944 р. було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті, тобто до сучасного західного кордону України. 

27.11 – День пам’яті жертв Голодомору.

Вшановується щорічно в четверту суботу листопада. Жертвами штучно створеного комуністичною владою Голодомору 1932–1933 рр., за різними підрахунками, стали від 3 до 7 млн українців, а також росіян, поляків, євреїв, болгар, німців та представників інших етнічних груп, які мешкали у національних районах на території УСРР. У 2006 р. Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор 1932–33 рр. геноцидом українського народу. Голодомор визнаний геноцидом українського народу багатьма країнами світу як на державному (Австралія, Ватикан, Грузія, Естонія, Канада, Литва, Польща, Португалія, Угорщина та ін.), так і регіональному рівнях (Аргентина, Бразилія, Іспанія, Італія, США та ін.). 

09.12 – Міжнародний день пам’яті жертв злочину геноциду.

9 грудня 1948 р. резолюцією Генеральної Асамблеї ООН було прийнято Конвенцію про запобігання злочину геноциду. Вона стала одним із перших міжнародно-правових документів з прав людини. День пам’яті встановлено у 2015 р. з метою вшанування людської гідності жертв геноцидів й запобігання цьому злочину.

 

Єврейські національні свята та пам’ятні дати

26.02 – Пурім.

Свято на згадку про порятунок перських євреїв від винищення їх Аманом, улюбленцем перського царя Ахашвероша в V ст. до н. е. У це свято прийнято читати сувій Естер (біблійна книга) і веселитися. Традиційна святкова страва – гоменташі (трикутне печиво).

28.03, 29.03, 03.04, 04.04 – Песах.

Свято на згадку про Вихід єврейського народу з Єгипту й звільнення з рабства. Починається 14-го дня місяця нісана та святкується протягом 7-ми днів в Ізраїлі та 8 днів за його межами. Перші і останні два дні свята – вихідні.

08.04 – День пам’яті Катастрофи і героїзму (Йом га-Шоа).

День пам’яті й жалоби в Ізраїлі та за його межами був встановлений Кнесетом 27 нісана за єврейським календарем у 1951 р. Це 6-й день після закінчення свята Песах і тиждень перед Йом га-Зікарон і Днем незалежності. Близькість цих дат символізує шлях єврейського народу до відродження держави. Цього дня по всьому світу згадують 6 млн євреїв, які стали жертвами нацизму в Другій світовій війні. Відзначається щороку запалюванням 6-ти свічок в синагогах і звучанням сирен, під час яких завмирає весь Ізраїль.

14.04 – День пам’яті полеглих у війнах Ізраїлю і жертв терору (Йом га-Зікарон).

Ізраїльський державний День жалоби. Цього дня вшановують пам’ять солдатів Армії оборони Ізраїлю, полеглих у війнах, поліцейських, а також представників інших служб безпеки, жертв терактів. День пам’яті відзначається 4-го іяра за єврейським календарем проведенням загальнодержавних заходів за участі представників влади та армії, а також звуками сирен і хвилиною мовчання по всьому Ізраїлю.

15.04 – День незалежності Держави Ізраїль (Йом га-Ацмаут).

Головне державне свято Ізраїлю відзначається щорічно в пам’ять про проголошення Держави Ізраїль 14 травня 1948 р. Цього дня була підписана Декларація незалежності Ізраїлю. Свято відзначається 5-го іяра за єврейським календарем народним гулянням та феєрверками.

10.05 – День Єрусалима (Йом-Єрушалаїм).

Свято було проголошено на честь переходу під контроль Ізраїлю східної частини Єрусалиму після Шестиденної війни (1967 р.). У ході битви за Старе місто євреям вперше за 2000 років вдалося встановити контроль над священними місцями Храмової гори. Цей день – 28 іяра за єврейським календарем – символізує історичний зв’язок єврейського народу з Єрусалимом. Святкується урочистими заходами, церемоніями біля Західної стіни.

17.05 – Шавуот.

Цього дня Мойсей, згідно священних переказів, після Виходу євреїв з Єгипту отримав 10 заповідей на горі Синай. У синагозі читають сувій Тори і розповідають про те, як були даровані заповіді й укладений договір між Б-гом і єврейським народом.

30.05 – Лаг ба-Омер.

Юдейське свято відзначається у день смерті видатної постаті в історії юдаїзму – рабі Шимона Бар Йохая (Рамбам), який заповів вшановувати його веселощами. Святкується в 33-й день Омера (18 іяра). Сенс назви: 33-й день за Омером за лічбою днів від Песаха до Шавуоту.

18.07 – Піст Дев’яте ава (Тіш’а бе-ав).

Національний день жалоби єврейського народу – день, коли були зруйновані Перший і Другий Єрусалимські Храми, сталося вигнання євреїв з Англії (1290), Франції (1306), Іспанії (1492) та інші трагічні події у житті єврейського народу. Звичаї цього дня вимагають суворого дотримання посту, забороняється носити шкіряний одяг, працювати, вивчати Тору, адже вона є джерелом радості.

07.09, 08.09 – Рош га-Шана.

Єврейський Новий рік, який святкують два дні поспіль осіннього місяця тішрей за єврейським календарем. Це свято називають Днем «священного зібрання», коли належить не працювати, сурмити в шофар (ріг) і здійснювати жертвопринесення. Під час святкової трапези прийнято вітати один одного побажаннями бути вписаними в «Книгу життя».

16.09 – Йом-Кіпур.

День посту, покаяння і відпущення гріхів. Відзначається в десятий день місяця тішрей за єврейським календарем, завершуючи 10 днів покаяння. Згідно Талмуду, Б-г в цей день виносить свій вердикт, оцінюючи вчинки, життя людини за весь минулий рік. Традиційно цього дня юдеї 25 годин утримуються від їжі, проводячи час в посилених молитвах.

21.09, 22.09 – Суккот, Свято Кущів (куренів).

Починається 15 числа місяця тішрей за єврейським календарем і триває 7 днів. У цей час за традицією здійснюють трапези (а в гарну погоду і ночують) поза домом, у курені (наметі) в пам’ять про поневіряння євреїв у Синайській пустелі під час Виходу з Єгипту. Традиційними стравами на Суккот є хала (хліб), мед, вино. Символами свята є також лулав (гілка фінікової пальми) і етрог (цитрусовий плід).

28.09 – Шміні Ацерет.

Восьмий, завершальний день єврейського свята Суккот. Святкується 22-го тішрея. Цей день встановлений вчителями Закону єврейського народу як окреме свято, на ньому вже не дотримуються заповідей Суккота – сидіння в наметі й піднесення лулава. Працювати суворо заборонено.

29.09 – Сімхат Тора.

Свято дарування Тори, що відзначають одразу після завершення свята Суккот (в Ізраїлі – збігається з Шміні Ацерет), у країнах діаспори – на 9-й день (після Шміні Ацерет). Цього дня закінчується річний цикл читання Тори й одразу ж починається новий.

28.11 – Ханука.

Свято встановлено на честь перемоги Маккавеїв (Хасмонеїв), юдейських повстанців та захисників віри, у війні з елліністичною Селевкідською імперією за національну незалежність (ІІ ст. до н. е.). Наслідком перемоги стало освячення жертовника і відновлення Храмової служби. Свято триває вісім днів, протягом яких традиційно запалюють свічки в ханукії (свічник з дев’ятьма свічками).

 

Мусульманські свята

12.05, 13.05 – Ураза-Байрам.

Свято, якому передує 30-денний піст у місяць Рамадан. За переказами, саме в цей час пророкові Мохаммеду скорилася Мекка й мусульманам був дарований Коран. Напередодні свята збирають обов’язкову милостиню на користь бідних членів общини. У день свята мусульмани здійснюють ритуальну молитву, запрошують гостей, обдаровують один одного, веселяться.

20.07 – Курбан-Байрам.

Свято жертвопринесення – відбувається по закінченню хаджу (паломницької мандрівки до Мекки). У жертву приносять тварин (баранів, верблюдів, корів) у пам’ять про те, як пророк Авраам (у мусульман Ібрагім) хотів виконати наказ Б-га й принести йому в жертву свого єдиного сина Ісаака (у мусульман Ісмаїла). Б-г, побачивши відданість Авраама, послав архангела з жертовним ягням і врятував сина.

У свято Курбан-Байрам шкіри жертовних тварин мусульмани віддають у мечеть, м’ясо з’їдають під час спільної трапези, а також роздають нужденним.