ФОТОАТЕЛЬЄ І МАЙСТЕРНЯ ЧОБОТАРЯ

 

У цьому блоці Музею створено інсталяції, що дають уявлення про професії, які традиційно були поширені серед євреїв. Інсталяція праворуч знайомить з поширеним серед єврейського населення ремеслом – виготовленням взуття. Ви знаходитесь у майстерні єврейського чоботаря і можете оглянути набір інструментів та знарядь для виготовлення взуття. Цей комплекс експонатів було передано до Музею українською родиною, яка знайшла ці речі в будинку, придбаному у євреїв. Серед знайдених предметів особливо цікавими є дзеркало із зіркою Давида, машинка для обробки шкіри та скринька для мезузи кінця ХІХ ст., що прямо свідчать про належність всіх речей саме єврейському чоботарю. Зверніть увагу на дерев’яні цвяхи, які використовувалися для того, щоб зробити взуття більш міцним та стійким до вологи. Крім того, дерев’яні цвяхи були дешевшими за металеві. Зверніть, будь ласка, увагу на вуличну табличку, розміщену на вході до майстерні – вулиця Єврейська – нині вулиця Шолом-Алейхема, де Ви наразі перебуваєте. Ліворуч – інсталяція Катеринославського фотоательє початку ХХ ст. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. від 60 до 90 % таких фотоательє у місті належали євреям. Серед них найбільш відомими були Рувім Бік, Мордух Ківатицький та Борис Коган, батько відомого піаніста та диригента Леоніда Когана, ім’я якого носить Дніпровська філармонія. У представленій інсталяції реконструйовано елементи типового інтер’єру фотоательє – від орнаменту шпалер до електричної проводки та перемикачів освітлення. На стінах ательє розміщено продукцію його майстрів – фотографії жителів Катеринослава початку ХХ ст. З вікна фотоательє відкривається панорама міста, зокрема вид на перехрестя центрального Катерининського проспекту та вулиці Садової (нині це проспект Дмитра Яворницького та вулиця Андрія Фабра). Головним предметом у фотоательє була, звичайно, фотокамера. Екземпляр фотокамери початку ХХ ст. Ви можете побачити в центрі кімнати. Напроти майстерні розташована колекція цегли, виготовленої у Катеринославі, яку передав в дар Музею колекціонер Павло Маменко. Всі представлені зразки були вироблені на цегляних заводах Катеринослава наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Цей бізнес був дуже популярним і належав представникам різних етнічних груп – у тому числі і євреям. Серед відомих власників цегляних заводів Катеринослава були ініціатор заснування Історичного музею у нашому місті – Олександр Поль, меценат українського руху – Володимир Хрінников, предводитель дворянства Катеринославської губернії – князь Микола Урусов, катеринославський купець Давид Пчолкін. Ініціали, вказані на цеглі – це перші букви імені власника заводу. Наприклад, часто можна побачити ініціали Іони Михайловича Майданського – власника найбільшого виробництва цегли. Іншим відомим власником цегляного заводу був купець першої гільдії Давид Пчолкін. Приклад продукції його виробництва – експонат № 62. Саме з такої цегли побудовано його будинок, що розташований біля приміщення центру «Менора» на Успенській площі. Зверніть увагу на колір цегли – характерний рудуватий відтінок, викликаний особливістю місцевої глини, що використовувалась як сировина. Вона мала значний домішок залізної руди. Експонат № 11 – це форма для випікання глини. Саме в таких формах і виробляли цеглу, обробляючи глину при високій температурі. У Катеринославі виробляли не тільки цеглу, а й черепицю, намагаючись відтворити іноземні зразки місцевими силами. Наприклад, експонат № 51 – це зразок оригінальної французької «Марсельської черепиці», а експонат № 50 – її катеринославський аналог. Внизу Ви можете бачити панораму міста. Зверніть увагу, як змінився міський ландшафт Катеринослава 1875 року та Дніпра 2016-го. На мапі «План города Екатеринослава» 1909 р. добре видно місця компактного проживання єврейського населення, зокрема «еврейская слобода». Позначка № 20 на мапі – це Хоральна синагога (нині Синагога «Золота Роза»). Крім неї, у місті нараховувалось ще кілька десятків єврейських божниць (молитовних будинків). На мапі зроблені позначки – з якої цегли збудовано той чи інший будинок, а вгорі, в легенді карти, – розшифрування цих позначок і ініціалів. Праворуч на карті представлена історія перейменувань вулиць Катеринослава/Дніпропетровська/Дніпра – деякі з них змінювались три і більше разів, а деякі (виділені напівжирним шрифтом) не перейменовувалися жодного разу.