Протягом багатьох років людство в усіх сферах життєдіяльності намагалося створити щось унікальне, фундаментальне та незвичайне. Сотні поважних вчених створювали і продовжують створювати, працювати над новими проєктами, що надають змогу наблизити загальнолюдський прогрес. За свої досягнення ці особи отримували та отримують численні нагороди національного та міжнародного рівня. Однією з них є Нобелівська премія, значимість та цінність якої без перебільшень є найвищою серед вчених, просвітян, гуманітаріїв. Нагорода була заснована в 1901 р., згідно з заповітом шведського хіміка, підприємця Альфреда Нобеля (1833–1896). Хоча Нобель відомий, передусім, як винахідник динаміту, проте майже все своє життя сповідував пацифічні ідеї. Започаткування ним інтелектуальної відзнаки (зокрема, Премії миру, що надається за внесок в дружні стосунки між націями) можна розцінити і як особистий внесок у справу запобігання воєнних конфліктів, геноцидів. Утім, упродовж свого понад 100-річного існування нагорода викликає чимало дискусій та критикується представниками різних країн, політичних груп, активістами тощо.
Детальніше про історію заснуванню цієї премії, деякі факти її отримання та окремих лауреатів – дивіться онлайн-заняття д-рки Ірини Радченко.
Нещодавно країна вшановувала пам’ять жертв Голодомору – геноциду українського народу, який був організований керівництвом ВКП (б) та урядом СРСР шляхом створення штучного масового голоду у 1932–1933 рр. та став останньою ланкою у ліквідації здобутків політики українізації. В спільній історичній пам’яті усіх, хто проживав на теренах України, незалежно від етнічної приналежності або віросповідання, навіки закарбувалась ця трагедія. Тому, в 2016 р. в Музеї «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» було відкрито одну з перших в країні експозицій, присвячених Голодомору 1932–1933 рр.
Пропонуємо Вашій увазі відео, яке було підготовлено у рамках Музейного проекту Muse_book З. Бондар і д-ром Є. Врадієм. Це книжковий огляд, присвячений людині, яка віддала своє життя, відстоюючи правду, і перша у світовій пресі заговорила про масову смертність від голоду в Україні навесні 1933 р. Йдеться про біографічну книгу польського репортера Мірослава Влеклого «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала». Прочитавши її, Ви зможете зрозуміти, чому Джонс не міг мовчати, як усі інші, і на створення чого його історія надихнула письменника Джорджа Орвелла.
Запрошуємо до перегляду.
Пізнаємо цікаве разом!
Висловлюємо щиру вдячність за підтримку і допомогу у створенні відео Владу Базилевському, Григорію Іващенку, Вадиму Прокопову та Музею історії Дніпра.
У світі є речі, які існують попри війни, революції, державні перевороти, стихійні лиха, будь-які негаразди. Це віра, кохання, любов і, звісно, музика. Саме любов до прекрасного допомогла єврейському хлопчику Гриші пройти тернистий шлях від музиканта Катеринославських трактирів до майстра-віртуоза світового рівня. Про незвичайну, повну дивовижних подій, часом важку, долю уродженця нашого міста, Григорія П’ятигорського Ви дізнаєтеся з заняття наукової співробітниці Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» Дільфузи Глущенко. Запрошуємо до перегляду. Пізнаємо цікаве разом!
Видатний польський історик, дослідник, філантроп народився 21 листопада 1900 р. у містечку Бучач на Тернопільщині. Вдало поєднуючи свої наукові інтереси та соціальну роботу, згодом Рінґельблюм став співробітником міжнародних гуманітарних установ, передусім Джойнту, будучи залученим до різних ініціатив організації. Але саме трагічні події Голокосту фактично повернули його до науково-дослідницької діяльності: Емануель розпочав збір звітів про події в гетто, свідком яких він був; згодом до нього приєдналися його близькі та однодумці. Ці нотатки були оформлені у формі щоденника, поклавши початок підпільній організації «Онег Шабат» (у пер. з івриту – «Радість від суботи»). Остання відігравала важливу роль у передачі необхідної інформації польському руху Опору та західним країнам. Детальніше про трагічну долю цієї непересічної постаті з українських теренів – дивіться онлайн-заняття д-рки Ірини Радченко.
84 роки тому в нацистській Німеччині палали синагоги, а вулиці німецьких міст були вкриті битим склом. Тоді, у ніч із 9 на 10 листопада 1938 р., розпочався масовий єврейський погром, який увійшов в історію як «Кришталева ніч» або «Ніч розбитих вітрин». Близько 100 людей загинуло, сотні синагог було спалено дотла, а тисячі вітрин магазинів, якими володіли євреї, розбиті. Поліцією було зареєстровано велику кількість зґвалтувань та самогубств.
«Кришталева ніч» стала першим кроком до масового ув’язнення євреїв до тюрем, підставою для якого слугувала виключно їхня расова приналежність. 30 000 єврейських чоловіків були заарештовані та відправлені до сумнозвісних Дахау, Бухенвальду та інших концентраційних таборів. Погром листопада 1938 р. називають прологом до одного з найстрашніших злочинів нацистського режиму – Голокосту, який забрав життя 6 мільйонів осіб.
Детальніше про трагічні події Кришталевої ночі» дивіться в онлайн-занятті.