Наближається Йом-Кіпур – День Спокути, коли після днів трепету й покаяння для кожного єврея затверджується вирок на майбутній рік. Про унікальність цього дня, його символіку й ритуали ви дізнаєтесь із заняття наукової співробітниці Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» Тетяни Селютіної. Вашій увазі будуть представлені й деякі художні твори, присвячені Йом-Кіпуру.
В цей важкий час, коли ми всі сподіваємось на допомогу Вс-вишнього, знайдемо розраду у вивченні заповітної традиції. Тож запрошуємо до перегляду онлайн-заняття.
Імперська пиха сучасної рф таки дуже нагадує умонастрої, що побутували в нацистській Німеччині. Наприклад, щира впевненість у праві на необмежене подальше розширення «життєвого простору», на безкарне стирання з мапи світу інших народів, що «не вписалися» в російське розуміння історичного поступу.
В Німеччині 1930- х рр. зомбування німців відбувалося, зокрема, й за допомогою нюрнберзьких расових законів. Тож будьмо обізнані з тим, як тривало викривлення реальності через отруєння людей сліпими амбіціями. Про це йдеться в занятті наукової співробітниці Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», д-рки Олени Іщенко, з якого ви дізнаєтесь, як прийняті 15 вересня 1935 р. з ініціативи А. Гітлера Нюрнберзькі закони реалізовували концепцію «расової гігієни» та побачите аутентичні предмети з експозиції Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», що розкривають нацистську антисемітську політику в середині 1930-х рр.
Австрійський письменник, критик, перекладач, автор численних белетризованих біографій, твори якого і досі залишаються популярними. Людина, яка була знайома і товаришувала з багатьма видатними діячами того часу. Той, хто називав себе «випадковим євреєм», але не зрікся своєї віри та єврейського народу. Той, хто жив з пристрастю, але помер у відчаї. Про життя і творчість непересічної особистості, шляхи і долю одного з класиків літератури ХХ століття, Ви дізнаєтесь з онлайн заняття наукової співробітниці Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» Дільфузи Глущенко.
Добігає завершення останній місяць за юдейським календарем, Елюль (івр. אֱלוּל). Протягом всього місяця сурмлять у шофар, а цими днями ще і читають молитви «Сліхот» (Прощення). Так євреї готуються до Рош ха-Шана, початку нового року. Проте, це свято має мало спільного зі світським Новим роком, яке людство святкує взимку. Рош ха-Шана – час переосмислення прожитого, покаяння і надії на майбутнє. З якими подіями з біблійної історії пов’язане це свято, що таке шофар і навіщо він потрібен, як потрапити до Книги Життя і що для цього треба зробити? Про все це та багато іншого Ви можете дізнатися з заняття наукової співробітниці Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» Тетяни Селютіної.
Серед численних музейних предметів у вітрині зали, присвяченій опору євреїв Голокосту, знаходиться набір хірургічних інструментів. Він належав Абраму Яковичу Абрамову, військовому лікарю, хірургу, який від початку війни опинився на фронті у госпіталі. Цими інструментами у важких умовах хірург Абрамов робив складні операції.
Інструменти Музею передала Олена Абрамівна Михліченко, вчителька школи № 43, яка кілька років тому разом із учнями створила Музей бойової слави. На жаль, шкільний музей згодом припинив своє існування, але його матеріали, вважає Олена Абрамівна, мають бути збережені та показані людям.
Сьогодні медики на передовій. Багато хто з них стали парамедиками. «Лікувати і рятувати життя» – таке гасло тих, хто вірний клятві Гіппократа, вірний професії медика, вірний присязі. На жаль, на передовій медики гинуть, потрапляють у полон. Та й у лікарнях медичний персонал рятує українців, іноді ризикуючи власним життям у критичних умовах, коли немає ні світла, ні газу, ні води. Тому ми їх називаємо «ангелами-охоронцями».