Напередодні річниці від дня народження Менахема Усишкіна, згадуємо визначного лідера сіонізму, діяльність якого пов’язана з Катеринославом. Відомо, що Усишкін після студентських років, які він провів у Москві, одружився з Естер, донькою катеринославського інженера Сергія Палея, авторитетного активіста єврейської громади міста. Відтоді молоде подружжя оселилося в Катеринославі, поряд із родиною Естер.
Тут, у сприятливому середовищі міської єврейської інтелігенції, Усишкін сформувався як лідер сіоністського руху, тут склалася його програма «синтетичного сіонізму». Її основу становили ідеї єдиного дому для євреїв, яким мусив стати Ерец-Ісраель. Цей дім, на думку Усишкіна, мав бути невідкладно самостійно заселений. Усишкін наважувався сперечатися з великим Теодором Герцлем і… виявився правий!
Запрошуємо до перегляду заняття д-рки Олени Іщенко. Не пропустіть!
Історія та сьогодення нашого міста міцно пов’язані з єврейською громадою. Євреї будували, лікували, боронили, прославляли Катеринослав – Дніпропетровськ – Дніпро разом з представниками інших національних спільнот. Із цього заняття ви дізнаєтеся про Мойсея Карпаса – видатного мецената навчальних закладів Катеринослава, засновника та опікуна мережі єврейських благодійних організацій міста, одного із організаторів переселенського руху до Ерец Ісраель.
Запрошуємо до перегляду. Пізнаємо цікаве разом!
На правобережжі Вісли розташований Варшавський зоопарк, один із найбільших у Європі. Сьогодні тут багатолюдно, шумно і весело. Але так було не завжди. З перших днів Другої світової війни більшість його мешканців були знищені. У вересні 1939 р. двоногі звірі розстрілювали беззахисних істот. Тоді ніхто ще не здогадувався, що й на людей чекатиме та сама доля. І саме тут, у зруйнованому зоопарку, рятуючись від Голокосту, знайдуть притулок сотні людей.
Про подвиг родини Жабінських і про те, як залишитися людиною у нелюдських умовах – дивіться у новому онлайн-занятті наукової співробітниці Музею Марини Стрільчук.
Доля ромів під час Другої світової війни була схожою на долю євреїв. Нацистська окупаційна влада піддавала ромське населення інтернуванню, примусовій праці та масовому знищенню. На окупованих нацистами територіях загинули десятки тисяч ромів, ще тисячі – у центрах знищення в Аушвіц-Біркенау, Хелмно, Белжеці, Собіборі, Треблінці. Під час Другої світової війни нацистами було знищено від 500 тисяч до мільйона ромів, або понад 25% довоєнного ромського населення Європи. У деяких країнах ця цифра була ще вищою: так, в Австрії, Німеччини, Естонії жертвами нацистської політики стали понад 90% ромів. Внаслідок каральних акцій нацистської окупаційної влади на території України було знищено близько 20 тис. ромів.
Детальніше про «забутий геноцид» та трагедію ромів під час Другої світової війни – дивіться в онлайн-занятті наукової співробітниці Музею Марини Стрільчук.
«Свобода полягає не у виборі між чорним та білим, а в уникненні цього встановленого вибору». Саме так відомий німецький філософ, соціолог та музикознавець Теодор Адорно трактував це поняття.
У роки Голокосту сотні тисяч людей, перебуваючи у нестерпних умовах в побудованих нацистами гетто, трудових та концентраційних таборах, були позбавлені можливості вільно розпоряджатися власною долею. Інколи, з метою морального знущання над людьми, есесівці організовували заходи із мирного спокійного життя – наприклад, проведення футбольних матчів чи театральних постановок.
23 червня 1944 р. делегація Міжнародного Комітету Червоного Хреста відвідала гетто в чеському містечку Терезін. Представники гуманітарної установи були… приємно вражені побаченим – чисті вулиці, квітучі сади, пофарбовані будинки, проведені різні культурні та освітні заходи. Такі «гарні умови» істотно відрізнялися від тих повідомлень, що надходили зі Східної Європи, зокрема Польщі. Але чи не було все це ілюзією? Що насправді відбувалося в цьому «взірцевому» гетто-таборі?
Відповідь на ці та інші запитання Ви дізнаєтесь з онлайн-заняття д-ра Ірини Радченко.