7 жовтня 1944 р у таборі смерті Аушвіц-Біркенау повстали полонені, задіяні в зондеркоманді — спеціальному загоні зі спалювання трупів убитих ув'язнених. Їм вдалося підірвати крематорій та вбити трьох охоронців. Декілька сотень полонених втекли, проте більша частина із них була спіймана і знищена. Чотири дівчини, які передавали організаторам повстання порох для створення вибухівки, були страчені для залякування інших в'язнів. Коли підлога ешафоту відкрилася, одна з дівчат, 23-річна Роза Робота, вигукнула: «Будьте сильними та сміливими!».
Детальніше про повстання та долю дівчат, які наважилися кинути виклик нацистам – у новому онлайн-занятті:
«Революції роблять Троцькі, а розплачуються за них Бронштейни…», – так один із рабинів під час зустрічі дорікнув лідеру революції 1917–1921 рр. Леву Троцькому.
У занятті к.і.н., наукового співробітника Музею д-ра Олени Іщенко йтиметься про дитинство і юність сина Давида Бронштейна, про типовий для тих часів конфлікт у єврейській родині між батьками та дітьми, які намагалися забути своє національне коріння.
29 липня 2021 р. – 156-та річниця від дня народження Андрея Шептицького – видатного церковного і громадського діяча, митрополита Української греко-католицької церкви та духовного провідника українського народу у важкі часи першої половини ХХ століття.
Протягом майже 44 років він був безумовним духовним авторитетом не тільки для духовенства, а й для інтелігенції та простого люду. Під час Другої світової війни митрополит Андрей Шептицький разом зі своїм братом Климентієм організував систему рятування євреїв від знищення. Завдяки ній силами духовенства Української греко-католицької церкви вдалося врятувати близько 200 євреїв.
Митрополит ще не зарахований до сонму святих та не визнаний Праведником народів світу. Але його шанують українці, євреї, поляки та ті люди, для яких важливими є людські, духовні цінності, які сповідував Андрей Шептицький.
Запрошуємо Вас до перегляду онлайн лекції д-ра Ігоря Щупака, яка присвячена духовному подвигу Митрополита Андрея Шептицького:
Протягом 1933–1945 рр. Третій Рейх разом із союзниками створив понад 44 тис. таборів та інших місць ув’язнення (зокрема, гетто). Цілі, яким слугували ці місця, були різні: примусова праця, утримання осіб, визнаних «ворогами держави», і зрештою, масове винищення. Мільйони людей, які пройшли крізь ворота таборів, зазнали поневірянь, померли від жахливих умов або були вбиті. Серед таких страшних місць був і концентраційний табір Заксенгаузен, побудований ще напередодні Другої світової війни. За задумом нацистів, Заксенгаузен мав на меті встановити певний «стандарт» для інших примусових місць утримання – проєкцією будівель, форматом розміщення, поводженням із в’язнями. А сумнозвісним гаслом Заксенгаузена був «Arbeit Mach Frei» – напис, який невдовзі буде розміщений на воротах таборів знищення, передусім найбільшого з них – Аушвіц-Біркенау.
Про історію створення табору, особливості його функціонування – в онлайн-занятті Ірини Радченко:
«Я нікому не бажаю зла. Не вмію. Не знаю, як це робиться...»
Із щоденника Януша Корчака
22 липня 1878 [1879] р. у Варшаві народився Януш Корчак, відомий також як Старий Лікар – польський лікар, педагог, письменник, публіцист, громадський діяч єврейського походження. Ця людина ще за життя стала легендою. Детальніше інформація на нашому сайті.
Про видатного гуманіста написано багато книг, зняті кінострічки, – про нього відомо майже усе. Пропонуємо вам свій погляд на Януша Корчака. Спробуйте відчути його не розумом, а серцем. Саме так, як він відчував серце кожної дитини. Отже, дивимося разом заняття Дільфузи Глущенко вже сьогодні о 19-й годині.
#Гуманістичнапедагогіка
#ЯнушКорчак
#Яклюбитидитину
#Правонаповагу
#JewishMemoryAndHolocaustInUkraine
#HistoricalExcurs