Нацистську політику тотального убивства ромів та сінті часто означають, як «мовчазний» чи «маловідомий» геноцид. Не останню роль у появі такого формулювання відіграв брак у ромському середовищі письмової традиції пам’ятання про трагедію періоду Другої світової війни. Дослідники буквально по крихтам акумулюють відомості про цю страшну сторінку минулого, черпаючи інформацію з документації виконавців цього страшного злочину, або з поодиноких спогадів сучасників нищення ромських громад у часі нацистської окупації.
Про ступінь обізнаності українського суспільства з історією геноциду ромів, можна судити навіть із формулювань окремих законодавчих актів. Наприклад, від 8 жовтня 2004 р. наша країна на державному рівні вшановує пам’ять жертв ромського народу, що було закріплено Постановою Верховної Ради України «Про відзначення Міжнародного дня голокосту ромів[1]». На жаль, парламентарі не зважали на існування усталеного та загальноприйнятого розуміння Голокосту (саме так – з великої літери), як означення нацистського геноциду євреїв під час Другої світової війни.
Попри термінологічний казус, академічний загал сходиться на тому, що саме роми і сінті, були другою, після євреїв, групою людей, що згідно людиноненависницької ідеології нацизму, підлягала тотальному знищенню. Іншими словами, євреї, роми і сінті були приречені нацистами на смерть лише через своє походження.
Ромів використовували на примусових роботах, депортували до концентраційних таборів, масово знищували. Вночі, з 2-го на 3-тє серпня 1944 р. у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау в газових камерах було убито близько 3 тис. ромів, в тому числі дітей і старих. Саме цей день, чи точніше ніч, що у нацистських рапортах був позначений як «ліквідація циганського табору Біркенау» від 1996 р. вшановується як Міжнародний день пам’яті геноциду ромів.
Масштаби страшної статистики Аушвіц-Біркенау вражають: з 23 тис. ромів, депортованих з 14 країн Європи, у цьому таборі загинуло понад 20 тис. Під час Другої світової війни нацистами та їх прибічниками було знищено понад 90% ромського населення Австрії, Німеччини, Естонії. Внаслідок каральних акцій німецької окупаційної влади в Україні було знищено близько 20 тис. ромів. За різними підрахунками, жертвами геноциду ромів у роки Другої світової війни стали до 500 тис. осіб, або понад 25% довоєнного ромського населення Європи.
29 січня 2018 р. у Музеї «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» відбулось відкриття експозиції «Трагедія ромського народу в Україні та Молдові». Це – перша в Україні та одна з перших у Центрально-Східній Європі постійна музейна експозиція, присвячена геноциду ромів у роки Другої світової війни.
Пропонуємо до перегляду онлайн-заняття наукової співробітниці Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» Марини Стрільчук «Забутий геноцид: трагедія ромів під час Другої світової війни».
Дільфуза Глущенко, Єгор Врадій
[1] Виділено авторами.