У ніч проти 21 серпня 1968 р. війська Організації Варшавського договору під проводом СРСР перетнули кордони Чехословаччини (так звана операція «Дунай»). Близько пів мільйона солдатів і понад шість тисяч танків увійшли до Праги та інших міст, щоб силою зупинити «Празьку весну» – спробу чехословацького керівництва на чолі з Александром Дубчеком побудувати «соціалізм із людським обличчям». Ця інтервенція стала однією з найдраматичніших сторінок історії повоєнної Європи та остаточно розвіяла ілюзії щодо можливості внутрішньої лібералізації комуністичного режиму.
Поки радянська пропаганда заявляла про «братню допомогу», представники дисидентського руху та демократично налаштованої інтелігенції висловили прямий протест агресії.
Його символом стала «Демонстрація сімох», що відбулася 25 серпня 1968 р. на Красній площі в Москві. Значну частину учасників акції, які вийшли з гаслами «За вашу і нашу свободу!», складали представники інтелігенції єврейського походження – літературознавець і перекладачка Лариса Богораз, поетеса і правозахисниця Наталія Горбаневська, фізик Павло Литвинов, поет Вадим Делоне, мистецтвознавець Віктор Файнберг та інші.
Попри розуміння неминучості арешту, таборів і каральної психіатрії, вони публічно заявили про солідарність із народом Чехословаччини. Лариса Богораз згодом згадувала, що цей крок був питанням особистої гідності та й неможливості мовчати.
Акції протесту в СРСР та інших країнах соціалістичного табору набували надзвичайно драматичних форм. Так, 8 вересня 1968 р. батько п’яти дітей, бухгалтер із Перемишля, випускник філософського факультету Львівського університету та колишній вояк Армії Крайової Ришард Сівець (1909-1968) вчинив акт самоспалення на знак протесту проти участі військ Польської народної республіки в окупації Чехословаччини. Відчай від дій комуністичного режиму як всередині України, так і за її межами, а також прагнення привернути увагу людей до русифікаторського курсу влади СРСР були мотивами дій жителя Дніпра[1] Василя Макуха (1927-1968), який вчинив самоспалення на Хрещатику в Києві 5 листопада того ж року.
У тексті інформаційного повідомлення Комітету державної безпеки УРСР, в якому йшлося про акт В. Макуха, містилося й повідомлення про надзвичайну ситуацію в Одесі, а саме про виявлення трьох пакунків листівок (112 примірників) із закликами до людей вимагати виведення радянських військ із Чехословаччини.
Вторгнення 1968 р. відбувалося на тлі зростання державного антисемітизму в СРСР та інших країнах Центрально-Східної Європи, які перебували під радянським контролем. Болісна реакція керівництва СРСР на перемогу Ізраїлю у Шестиденній війні 1967 р. виявлялася у засудженні «злочинів сіонізму». Варто згадати й про піднесення молодіжних рухів у Західній Європі та навіть всередині країн так званої «народної демократії», наприклад у Польщі. Контрольовані Москвою лідери правлячої Польської об’єднаної робочої партії зініціювали антисемітську кампанію, прагнучи представити молодіжний протест як результат діяльності ворожих сіоністських кіл. Наслідком цього стало переслідування євреїв Польщі та хвиля еміграції останніх з країни.
Радянська ж преса розгорнула масштабну кампанію з дискредитації чехословацьких реформ, нерідко стверджуючи, що за «контрреволюцією» у Празі нібито стоять «сіоністські сили» та діячі єврейського походження серед оточення Дубчека (як-от Едуард Ґольдштюккер чи Франтішек Кріґель).
Для багатьох єврейських інтелектуалів СРСР, у тому числі з покоління так званих «дітей ХХ з’їзду», окупація Праги довела, що спроби демократизувати радянський режим є марними.
Якщо до серпня 1968 р. частина єврейської еліти орієнтувалася на загальнодемократичний правозахисний опір усередині СРСР, то після чехословацьких подій відбулася масова переорієнтація на виборювання права на виїзд до Ізраїлю та країн Заходу.
Події 21 серпня 1968 р. стали вододілом, який остаточно позбавив ілюзій багатьох лояльних або аполітичних інтелектуалів щодо можливості модернізаційних процесів усередині радянського табору, а також засвідчив утопічність надій на його демократизацію.
[1] У 1926 – 2016 рр. місто мало назву Дніпропетровськ