У важливий період вшанування Песаху Музей започатковує нову рубрику – «Експонат місяця». У ній ми знайомитимемо наших читачів із найбільш цікавими предметами з наших фондів, а також презентуватимемо нові надходження. Будемо раді Вашим відгукам, а також нагадуємо, що кожен може долучитися до наповнення фондів та експозиції Музею.
Зважаючи на святковий період, першими експонатом у цій рубриці є пасхальна Гаґада, видана 200 років тому – у першій третині ХІХ ст. Це одне з рідкісних видань, розміщених у постійній експозиції Музею. Читання текстів, пов’язаних з Виходом євреїв з Єгипту, є невід’ємною частиною вшанування свята Песах – Свята Визволення і Свободи.
Книга «Гаґада до Песаху» (Haggadah le-Lelei Pesach) 1826 р. надрукована у Відні видавництвом Антона Штрауса. Його власник, Антон Штраус (1775-1827), був одним із найвідоміших та впливових австрійських друкарів. Саме його видавництво видавало одну з двох урядових газет Австрії – “Österreichische Beobachter” («Австрійський оглядач»).
Видавництво А. Штрауса було надзвичайно різноплановим та відзначалося високою якістю друку. А ще у ньому з’являлися видання не лише німецькою чи латиною, але й грецькою, івритом та навіть тільки-но винайденим шрифтом Луї Брайля.
Видання, розміщене у постійній експозиції Музею, супроводжене ілюстраціями художника, гравера Антона Бієрмаєра (????–1851), який тривалий час проживав і працював у Пресбурзі (нині Братислава). На думку, мистецтвознавців два малюнки можуть бути відтворенням чи, радше, інтерпретацією, більш раннього графічного твору (1630 р.) іншого художника – Маттеуса Меріона (1593-1650), художника, гравера, картографа з Базеля[i].
Наприкінці книги подано німецькомовний зразок типового контракту на викуп хамця (квасного) – будь-яких продуктів харчування, технологія приготування яких передбачає процес бродіння. Хамець перебуває під суворою забороною на період святкування Песаху, і юдеї мають позбавитись його під час приготування до свята (у т.ч. й шляхом продажу).
Загалом же ця книжкова пам’ятка є одним із багатьох артефактів Музею, пов’язаних із релігійною традицією євреїв Центрально-Східної Європи – світу унікальної культурної спадщини без якої неможливо уявити період ХІХ ст.
[i] Детальніше див. David Lazar Sh’mot: You can’t save them all https://rabbidavidlazar.com/shmot-cant-save/