29 вересня Україна вшановуватиме пам'ять жертв масових розстрілів у Бабиному Яру. 84 роки тому німецькі окупанти вчинили один із найбільших з точки зору кількості убитих протягом дня злочинів – розстріляли майже 34 тисячі київських євреїв. У наступні роки нацистської окупації природне урвище на околиці Києва продовжуватиме виконувати роль місця страт євреїв, військовополонених, душевнохворих, ромів, священнослужителів.

У межах спільного проєкту Благодійного фонду «Хесед-Менахем» і Музею «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» відбулася онлайн зустріч із заступником директора Музею з наукової роботи, д-ром Єгором Врадієм, присвячена знаковому твору – роману-сповіді «Бабин Яр» Анатолія Кузнєцова (1929-1979). Чому і з якими вимогами радянська влада, що ретельно цензурувала будь-які згадки про Голокост в Україні, дозволила публікацію цього твору? Які саме частини роману викликали занепокоєння у цензорів та радянських посадовців? Як і чому magnum opus А. Кузнєцова фактично поховав його письменницьку кар’єру? А також під час зустрічі її учасники говорили про особливості творчості письменника за епохи «розвинутого соціалізму», про вибір між стабільністю буття «творчої номенклатури» і справжньою творчою свободою.

Онлайн зустріч відкриває низку культурних подій, присвячених Дню пам’яті жертв розстрілів у Бабиному Яру, які Музей презентує вже найближчими днями – 28 і 29 вересня.

Тож стежте за анонсами і до зустрічі.