10 грудня 2020 р. Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» відкрив для відвідувачів нову виставку. Хотів написати унікальну, проте не певен, що настільки пафосне означення уповні гідне її змісту. 29 історій від імені тих, хто мав нещастя народитися у 1920 – 1930-х… Історії тих, чиє дитинство заступила Війна та усі небачені до того людством нещастя… І взагалі чи можна назвати дитинством (юністю та молодістю) життя за колючим дротом, щохвилинний страх за батьків та своє власне існування, відчуття упослідженості в очах більшості. Хіба це таке звичне для нас дитинство?
Їхні розповіді прості і водночас метафоричні. Кожне слово ясно та спокійно оповідає про трагедії, як елементи щоденності – звичні та невідворотні. «Була висока трава», – у трьох словах увесь біль та страх дитини, що шукала порятунку в некошеній траві…
Виявляється, про важливе можна сказати трьома словами.
Ця виставка не лише про біль та страх, голод та приреченість. Вона про те, що є справді важливим і цінним – дружбу, відповідальність, родину, відданість, кохання та пам'ять. Про те, що не вимагає багатослів’я…
Онлайн-трансляція відкриття виставки на Facebook-сторінці Музею.
Виставка експонуватиметься в Музеї до 01 лютого 2021 р.