Видатний прозаїк ХХ століття Василь (справжнє ім’я Йосип) Гроссман народився 12 грудня 1905 р. в Бердичеві в асимільованій єврейській родині. Його батьки походили з заможних сімей. Соломон Йосипович Гроссман, бесарабського купецького роду, був інженером-хіміком, випускником Бернського університету; мати Катерина Савеліївна зростала в одеській родині, освіту отримала у Франції, викладала французьку мову. Сина молоді батьки ласкаво звали Йосею і жартома Васею. Пізніше саме це ім’я письменник обрав своїм літературним псевдонімом.
Йосип ще був дитиною, коли його батьки розлучилися. Спочатку під опікою матері він вчився в школі в Швейцарії, потім вони вдвох перебралися в Київ, де жив батько. Там Йосип закінчив реальне училище, вступив до Київського вищого інституту народної освіти, звідти перевівся на хімічне відділення фізико-математичного факультету Московського університету. Після його закінчення Йосип працював за набутою спеціальністю на Донбасі. Втім все більше значення в його житті набувала література, любов до якої мати прищеплювала йому з дитинства.
Перше оповідання В. Гроссмана «В містечку Бердичеві» було опубліковане в 1934 р. в «Літературній газеті». (Це те саме оповідання, за мотивами якого в 1967 р. режисер О. Аскольдов зняв фільм «Комісар», що був заборонений і показаний лише через два десятиліття – в часи перебудови). В оповіданні відбилися враження Гроссмана від перебування в Бердичеві під час громадянської війни, яскраво передана атмосфера єврейського містечка революційно-погромницької доби.
Влітку 1941 р. В. Гроссман був мобілізований, служив воєнним кореспондентом газети «Червона зірка». Під час Сталінградської битви з першого до останнього її дня він перебував у місті, брав участь у боях на передовій. Життєвий досвід цих часів був покладений в основу найбільш масштабного роману письменника «Життя й доля». Тоді ж Василь Семенович отримав трагічну звістку про смерть матері в окупованому нацистами Бердичеві. Катерина Савеліївна була переселена в гетто і розстріляна в одній з перших акцій знищення єврейського населення. До кінця життя Василь Семенович писав листи матері…
В. Гроссман був серед кореспондентів, які першими побачили звільнені радянськими військами табори Майданек і Треблінка. Публікацією статті «Треблінське пекло» (1944 р.) письменник відкрив тему Голокосту в СРСР. Утім продовжити її Гроссману не дозволили. Збірка матеріалів про знищення нацистами євреїв «Чорна книга» (над нею В. Гроссман працював разом з І. Еренбургом) була набрана, але не вийшла друком – в країні набувала обертів антисемітська кампанія. Перше російськомовне видання «Чорної книги» побачило світ в Ізраїлі 1980 р.
В повоєнний час прозаїк написав найвизначніші твори – роман «Життя і доля», повість «Все минає…». Критика сталінізму в них виходила далеко поза межі дозволеного навіть у часи хрущовської лібералізації. В. Гроссман викриває спільну природу двох тоталітарних режимів – нацистського й комуністичного, піднімає тему українського голоду 1932/33 рр., антисемітизму в СРСР – не лише побутового, а й державного. Тож не дивно, що ці твори не публікувалися, а письменник піддавався найжорсткішим цькуванням. Як заявив на зустрічі з В. Гроссманом головний ідеолог країни М. Суслов, про видання «Життя й долі» не може бути мови в найближчі 200–300 років. Водночас Комітет держбезпеки поклопотався, аби рукопис роману не потрапив за кордон («чекісти» вже мали прикрий досвід з романом Бориса Пастернака «Доктор Живаго»). Був проведений обшук квартири Гроссмана, вилучений рукопис, чернетки, а з автора взяли розписку про те, що інших примірників рукопису він не має. Тож фактично літератор опинився в заручниках у КДБ.
Внаслідок тяжких нервових струсів Василь Семенович захворів. Він намагався не піддаватися відчаю, продовжував працювати. Втім 14 вересня 1964 р. В. Гроссман помер.
На щастя, передбачення комуністичного лідера не справдилося, нам не випало чекати на твори В. Гроссмана аж так довго. Вони доступні читачам, в тому числі в бібліотеці Музею «Пам’ять єврейського народу і Голокост в Україні».
1. Гроссман В. Годы войны. Москва: ОГИЗ, 1946. 504 с.
3. Гроссман В. Жизнь и судьба: Роман. Кишинев, 1989. 783 с.