ЦЬОГО ДНЯ – 20 листопада 1945 р. – початок Нюрнберзького судового процесу над нацистськими злочинцями

19.11.2020

20 листопада 1945 р. в Палаці юстиції у Нюрнберзі розпочались засідання Міжнародного військового трибуналу проти 24-х високопоставлених діячів нацистської Німеччини, звинувачених у злочинах проти людства та воєнних злочинах. Керував судовим процесом британський суддя Джеффрі Лоуренс.

Ідеї щодо проведення подібного суду висловлювалися ще до перемоги над нацистською Німеччиною. Проте угоду між урядами чотирьох країн – переможниць у Другій світовій війні (СРСР, США, Великої Британії та Франції) про судове переслідування та покарання головних воєнних злочинців європейських країн було підписано лише 8 серпня 1945 р. за підсумками Лондонської конференції. Як місце майбутнього суду пропонувалися, зокрема, Люксембург, Лейпциг та Берлін. Утім, вибір припав на користь Нюрнберга, де було велике, вціліле внаслідок бомбардувань, приміщення суду та в’язниця.

За цією ж угодою було створено Міжнародний військовий трибунал, що отримав повноваження судити і карати осіб, які вчинили або підготували воєнні злочини, злочини проти миру та людяності.

29 серпня 1945 р. був опублікований список головних воєнних злочинців, визначений на Лондонській конференції. Він складався з 24-х нацистських політиків, військових та ідеологів фашизму. До списку не увійшли Адольф Гітлер, Генріх Гіммлер і Йозеф Геббельс, які на той час покінчили життя самогубством.

Процес у Нюрнберзі тривав 10 місяців. За цей час було розглянуто понад 5 тисяч документальних доказів, які дали підстави 1 жовтня 1946 р. винести вирок двадцяти двом головним нацистським воєнним злочинцям. Ще до початку процесу покінчив життя самогубством голова Трудового фронту Роберт Лей. Голова концерну «Фрідріх Крупп» Густав Крупп був визнаний невиліковно хворим, у зв’язку з чим його справу було призупинено, а потім припинено зі смертю підсудного.

За вироком трибуналу 12 головних воєнних злочинців: Мартін Борман (заочно), Герман Герінг, Фріц Заукель, Артур Зейсс-Інкварт, Альфред Йодль, Ернст Кальтенбруннер, Вільгельм Кейтель, Йоахім фон Ріббентроп, Альфред Розенберг, Ганс Франк, Вільгельм Фрік, Юліус Штрайхер були засуджені до смерті через повішення. 16 жовтня 1946 р. у Нюрнберзькій тюрмі вирок було виконано, тіла повішених спалено, а попіл розвіяно. Частину злочинців було засуджено до різних термінів ув’язнення.

Нюрнберзький процес визначив нові види міжнародних злочинів, які потім міцно увійшли в міжнародне право і національне законодавство багатьох держав. Уперше до кримінальної відповідальності були притягнуті офіційні особи, відповідальні за планування, підготовку і розв’язування воєн, а воєнна агресія була визнана злочином проти миру. Міжнародний трибунал у Нюрнберзі сприяв створенню Конвенції ООН щодо запобігання та покарання злочинів геноциду, Декларації прав людини та, зрештою, став моделлю для створення Міжнародного суду в Гаазі.

В експозиції Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» знаходиться унікальний експонат – фотоальбом, присвячений Нюрнберзькому судовому процесу. Він належав полковнику юстиції Аркадію Самойловичу Львову, який був співробітником радянської групи з підготовки та проведення процесу.

У бібліотеці Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» Ви можете ознайомитися з літературою, присвяченою Нюрнберзькому судовому процесу:

Марина Стрільчук