«Я єсть народ…»
Павло Тичина

«Український поет не повинен ставитися позитивно чи негативно до українського народу,
більше того – я український націоналіст, яким повинен бути кожен поет»
Мойсей Фішбейн

Ми є українцями. Незалежно від етнічного походження, ми – українці, росіяни, євреї, німці, кримські татари – є складовою української політичної нації. Ми і є українським народом. Українська символіка визначає нашу ідентичність, сприяє формуванню національної свідомості та самобутності, являє унікальність української культури і традицій народу, його звичаї та етноменталітет.

Одним із таких загальнонаціональних українських символів є Державний прапор України. 23 серпня Україна святкуватиме День Державного Прапора. З 2004 р. в Україні це свято стало національним. Раніше його відзначали тільки в Києві на муніципальному рівні, а ще раніше такого свята зовсім не було. Хоча жовто-блакитний прапор, як символ українців, існує з давніх часів.

Використання синьо-жовтих кольорів на наших теренах має дуже давню історію і сягає часів Галицько-Волинського князівства. Із середньовіччя жовтий (золотий) і блакитний (синій, лазуровий) кольори використовувалися на гербах руських міст, князів, шляхти. З ХVІІ ст. полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького часто виготовляли з блакитного полотнища, на яке жовтою фарбою наносили зображення хрестів, зірок, зброї. Саме поєднання жовтого і блакитного кольорів ми бачимо на козацьких прапорах Київського, Полтавського, Лубенського та ін. полків.

Українці-патріоти під жовто-блакитними знаменами у 1917–1921 рр. виборювали вільну, незалежну Україну та закладали основи української державності. У березні 1918 р. жовто-блакитний прапор офіційно став символом УНР. 13 листопада 1918 р. блакитно-жовтий прапор було затверджено державним символом Західно-Української Народної Республіки.

У радянські часи цей символ був заборонений. Повсякчасно і повсякденно у продовж десятиліть більшовистська пропаганда дискредитувала провідників українського визвольного руху  і робила все можливе, щоб спаплюжити національну символіку українського народу й водночас нав’язати іншу – чужу й штучну. «Червонізація» населення мала всебічний і такий масовий характер, що здавалося б, національні символи вже поховані навічно.

Але, незважаючи на шалений опір комуністичного режиму, наприкінці 1980-х національна символіка знову стала відроджуватися в українських містах і селах. А у вересні 1989 р., тобто на самому переломному етапі української модерної історії,  Народний Рух України своєю постановою «Про національну символіку» на установчому з’їзді затвердив синьо-жовтий-прапор національним символом.

Синьо-жовті прапори були головним українським символом на Майдані 2014 р., вони освячені кров’ю героїв-захисників держави від російської агресії на Сході України, пройшли запеклі бої. Їх підіймали над відвойованими українськими землями, українські воїни рятували їх з-під завалів, ризикуючи життям.

Український прапор, як державний символ вже увійшов в історію і став свідченням існування самої української держави. З кожним роком він стає все більш популярним. Поєднання жовтого та блакитного кольорів  зараз є дуже модним серед українців. Його вибирають для прикрас, у одязі, навіть у взутті.

 Після Майдану 2014 р. у Дніпрі волонтери розфарбовували у жовто-блакитний навіть міські паркани вздовж доріг, а водії автівок та перехожі без закликів, без будь-якого спонукання давали їм гроші на фарби.

За відносно невеликий період незалежності України, державний прапор став відомий у всьому світі. Найкращі спортсмени світу з гордістю накидають на плечі  синьо-жовтий прапор.

Українці за кордоном часто ідентифікують себе за допомогою прапорів України. Не стали виключенням і групи, організовані Музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» та Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума» разом з Меморіальним комплексом історії Голокосту «Яд-Вашем» у Ізраїлі.

Прапори України, підписані бійцями-захисниками держави, скривавлені та розірвані виставляють тепер на площах та у музеях.

Є такий прапор і в Музеї «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні».

У 2018 р. величезний прапор України був встановлений у нагорній частині міста Дніпра на флагштоці висотою 72 м і тепер його видно здалеку з усіх сторін.

Вранці 15 серпня цього року з КПВВ «Чонгар» у бік Криму запустили 20-метровий прапор України на чорно-червоних повітряних кульках. Цей флешмоб здійснили кримчани, які були змушені покинути рідні домівки і виїхати з півострову. До Дня прапору не дочекалися, вітер у південному напрямку був саме 15-го.

Сьогодні Державний прапор України – це символ нашої незалежності, нашого європейського майбутнього, це символ вільної, непереможної та сповненої гідності людини. Так є і так повинно бути.

Тож, зі святом Прапору вас, дорогі українці!