11 серпня 1942 року підпільний католицький «Фронт відродження Польщі», який тоді очолювала Зофья Коссак-Щуцька, видав листівку «Протест!», в якій закликав усіх католиків, незалежно від їх політичних переконань, негайно приєднатися до допомоги євреям. Маніфест було видано невдовзі після початку масштабної акції зі знищення євреїв нацистами у Варшавському гетто – понад 300 тисяч осіб були відправлені в Треблінку або вбиті на місці. Тисячі людей тікали в пошуках притулку в польську частину Варшави і в інші місця Генерал-губернаторства.
Як стверджують дослідники, саме Зофія Коссак чи не першою в усій окупованій Європі виступила проти Голокосту та закликала до солідарності з жертвами: «Хто мовчить перед вбивством, той стає співучасником вбивці. Хто не засуджує – той дозволяє».
Цей документ різко критикував світове співтовариство за відсутність хоч якоїсь реакції на Голокост: «У варшавському гетто за стіною, яка відрізує його від світу, кілька сотень тисяч приречених чекають своєї смерті. Для них немає надії на порятунок, немає допомоги нізвідки. Всі вони завинили тим, що народилися в єврейській нації, засудженої Гітлером до знищення. Світ дивиться на цей злочин, яке найстрашніше за все, що бачила історія, і мовчить. Мовчать Англія і Америка, мовчить навіть впливове міжнародне єврейство, яке колись так жваво реагувало на кожне нещастя своїх одновірців. Мовчать і поляки [...]. Євреї, які гинуть, оточені одними лише Пілатами, що вмивають руки. Не можна довше терпіти це мовчання. Якими б не були його мотиви – воно безчесне».
Маніфест письменниці розійшовся по окупованій Польщі накладом у 5 000 примірників. А вже 27 вересня 1942 року був створений Тимчасовий комітет допомоги євреям імені Конрада Жеготи (пізніше – Рада допомоги євреям), заснований Зофією Коссак-Щуцькою і Вандою Крахельскою-Филипович. Мережа «Жеготи» покривала всю територію Генерал-губернаторства, аж до віддалених регіонів країни. Вважається, що з «Жеготою» на регулярній основі співпрацювало близько чотирнадцяти тисяч чоловік.
У 1982 році Зофія Коссак-Шуцька була посмертно нагороджена медаллю та званням Праведника народів світу.
Дивіться онлайн-заняття Марини Стрільчук, присвячене цій темі.