Бін’ямін Зеєв (Теодор) Герцль – австро-угорський письменник, журналіст, політичний та суспільний діяч, засновник сіоністського руху (політичний рух, метою якого було об’єднання і відродження єврейського народу на його історичній батьківщині Ерец-Ісраель – Землі Ізраїлю), очільник Всесвітньої сіоністської організації, провісник створення єврейської держави.
Народився у Будапешті в асимільованій єврейській родині. Батько Якоб був заможним торговцем і банкіром, мати – Жанетт (у дівоцтві Діамант) прищеплювала синові любов до німецької мови та культури. Літературою захопився з дитинства, писав вірші, публікував рецензії на книги та вистави в місцевій газеті. У 1878 р. після смерті старшої сестри Пауліни родина переїхала до Відня, де Теодор вступив на юридичний факультет Віденського університету. Через рік після закінчення залишив юриспруденцію, відчувши на собі недоліки цієї професії, і у 1885 р. почав публікувати власні оповідання, фейлетони та п’єси.
Спробував себе і в журналістиці, працював кореспондентом віденської газети Neue Freie Presse у Парижі (1891–1895 рр.). У цей час посилюється хвиля антисемітизму у Франції. Т. Герцль, який все більше цікавився єврейським питанням, бачив його рішення в організованому масовому русі, що відверне євреїв нового покоління від юдаїзму. Його погляди кардинально змінилися після участі у справі Дрейфуса (1894 р.), журналістський огляд якої він вів. Висновок Т. Герцля був приголомшливий: євреям Європи потрібно сконцентруватися на одній території, де вони створять незалежну єврейську державу. Це переконання назавжди змінило долю Т. Герцля і всього єврейського народу.
Зі своєю програмою щодо створення єврейської держави Т. Герцль звернувся за підтримкою до двох впливових філантропів того часу – баронів Моріса де Гірша та Едмонда де Ротшильда, але перемовини не принесли бажаного результату, відтак було вирішено винести цю ідею на огляд широкого загалу. На початку 1896 р. Т. Герцль випустив книгу «Єврейська держава – досвід сучасного вирішення єврейського питання», яка закликала створити незалежну єврейську державу в Палестині чи Аргентині. Цю ідею підтримало багато членів «Ховавей Ціон» та інших сіоністських організацій Європи, але місцем створення своєї держави євреї бачили Ерец-Ісраель.
Першими кроками на державному рівні щодо втілення цієї мети стали перемовини з султанатом Османської імперії стосовно дозволу на створення єврейських поселень в Ерец-Ісраель та скликання у серпні 1897 р. першого сіоністського конгресу в Базелі (Швейцарія). Ідея створення єврейського конгресу не була новою, але саме Герцлю вдалося втілити її в життя.
Важливим результатом конгресу було створення Всесвітньої сіоністської профспілки – політичної організації, яку очолив Т. Герцль. У подальшому єврейський народ був визнаний рівним серед інших народів; прокладена Герцлем дорога призвела до прийняття декларації Бальфура (1917 р.), і врешті-решт, проголошено Державу Ізраїль (1948 р.), в Декларації про незалежність якої Т. Герцля названо «духовним батьком Єврейської держави». За його ініціативи в 1899 р. з метою закупівлі земель у Палестині було створено «Єврейське колонізаційне товариство» («Jewish Colonial Trust»).
У 1902 р. опублікував утопічний роман «Альтнойленд» («Altneuland» – «Стара нова земля»), де описав майбутнє єврейської держави та закликав до розвитку країни шляхом науки і технологій, порозуміння з арабським населенням.
Перші кроки до будь-якої мети даються нелегко, а надто, коли на кону стоїть створення незалежної держави для народу, який давно її втратив. Важка боротьба з опозицією, утримання сіоністського руху від розколу (пропозиції створення єврейської держави були не лише в Палестині, але на Кіпрі, Сінайському півострові, в районі Ель-Аріш, у Східній Африці (частина території сучасної Кенії, т. зв. проєкт «Уганда»)) підірвали здоров’я Т. Герцля. Він помер у лікувальному центрі в Едлаху (нині Австрія) на 45-му році життя. За заповітом Т. Герцля було поховано поруч із батьком у Відні, а в 1949 р. його рештки перенесено на гору в Єрусалимі, яка носить його ім’я. В Ізраїлі день смерті Т. Герцля є національним днем пам’яті, на його честь названі вулиці, парки, музеї і місто – Герцлія.
Бібліотека Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» пропонує ознайомитися з наступними виданнями, що висвітлюють життя і творчість Теодора Герцля та деякі його твори: