Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» спільно з БФ «Хесед Менахем» продовжує свою просвітницьку діяльність у рамках проєкту «Єврейська спадщина». У дні 85-х роковин трагедії Бабиного Яру слухачів відкритого лекторію запросили до розмови про ціну свободи, про пам’ять, яка сильніша за час і кулі.

Наукова співробітниця Музею Дільфуза Глущенко розповіла учасникам онлайн-зустрічі про Бабин Яр – найтрагічніший символ Голокосту на теренах України. Ця «акція» масового убивства виявилася своєрідним рекордом людської жорстокості: за неповні два дні в урочищі на околицях Києва нацисти розстріляли33 771 єврея. Бабин Яр – місце, де окупанти почали з винищення єврейської громади, а закінчили знищенням військовополонених, підпільників, патріотів та цивільних громадян різних національностей.

Під час розмови про цю страшну трагедію, людська уява часто губиться за жахливими цифрами: понад сто тисяч розстріляних, тисячі дітей, безкінечні шеренги приречених. Проте за кожною цифрою стоїть конкретне людське життя, обірване на злеті. Слухачі відкритого лекторію побачили трагедію Голокосту через призму життя та боротьби Тетяни Маркус – двадцятирічної киянки, чия доля стала синонімом незламності, спротиву та жертовності Бабиного Яру. Наприкінці зустрічі учасники обмінялися думками та прийшли до спільного висновку, що навіть у найтемніші часи одна людина здатна запалити світло опору, яке не згасає крізь десятиліття.

Дякуємо кожному, хто долучився до музейних заходів та вшанував пам’ять сотень тисяч людей, які стали жертвами людиноненависницької політики нацизму.