Сьогодні Україна разом із світовою спільнотою вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру. 29–30 вересня 1941 р. тисячі євреїв Києва відповідно до наказу окупаційної влади рушили вулицями міста у напрямку до перехрестя вулиць Дегтярівської і Мельникова (нині – вул Юрія Іллєнка). Звідти діти та літні люди, чоловіки та жінки, були спрямовані в р-н урочища Бабин Яр. Саме воно було обране німецькими нацистами у якості місця масового вбивства київських євреїв. Лише протягом двох днів підрозділами особливої команди айнзатцгрупи С, німецькою поліцією безпеки та іншими допоміжними підрозділами були розстріляні 33 771 особа. У подальшому Бабин Яр перетворився на місце окупаційного терору, жертвами якого стали душевнохворі, військовополонені, роми, священнослужителі – тисячі й тисячі людей різного віросповідання та етнічної приналежності – ті, хто, на думку нацистів, становили загрозу «Новому порядку».

Вшановуючи пам’ять жертв Бабиного Яру, Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» провів низку заходів.

• 24 вересня 2026 р. заступник директора з наукової роботи Музею д-р Єгор Врадій взяв участь у презентаційній сесії «Бабин Яр. Історія, що має протистояти геноциду». Організатором заходу, який відбувся у дистанційному форматі, виступив Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (м. Краматорськ). Учасниками сесії стали понад 100педагогів, відповідальних за виховну роботу в громадах і закладах освіти Донецької області. Д-р Є. Врадій ознайомив педагогів із маловідомими аспектами трагедії, що розгорнулася на околицях Києва у вересні 1941 р., а також розповів про подвиг українських митців, які попри тиск із боку радянської влади транслювали невикривлену пам’ять про Бабин Яр.
• 29 вересня 2026 р. в Одеській національній науковій бібліотеці відбулися заходи, присвячені Дню пам’яті жертв Бабиного Яру. Наукова співробітниця Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» д-рка Олена Іщенко взяла участь у панельній дискусії, присвяченій актуалізації пам’яті про Голокост. Вона поділилася досвідом проведення музейних онлайн-занять від час російсько-української війни, проблемами пошуку оптимального тематичного балансу щодо різних цільових аудиторій слухачів. Аудиторія виявила зацікавленість порушеними питаннями.

Дякуємо кожному, хто долучився до спільних заходів та віддав шану сотням тисяч людей, які стали жертвами людиноненависницької політики нацизму.