З нагоди 85-х роковин підриву ДніпроГЕСу радянськими військами БФ «Хесед Менахем» разом із Музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» ініціювали проведення заняття, присвячене одному з важливих сюжетів німецько-радянської війни.

Слухачі Відкритого лекторію проявили значний інтерес до запропонованої теми. Вони згадували, як вивчалася Друга світова війна на уроках історії в радянській школі, де подібні сюжети, що свідчили про злочинні дії сталінського керівництва, були відсутні. Адже таємний наказ знищити обладнання станції та висадити в повітря греблю був підписаний самим Й. Сталіним; навіть для місцевого командування підрив ДніпроГЕСу став жахливою несподіванкою. Тож ані підрозділи Червоної армії, які в цей час переправлялися через р. Дніпро або тримали оборону у плавнях чи на о. Хортиця, ані місцеве цивільне населення, не були попереджені. Внаслідок потужного вибуху в греблі утворився пролом довжиною понад 150 метрів. Стіна води, що неслася з неймовірною швидкістю, затопила прибережну територію, о. Хортиця та населені пункти нижче за течією (приблизно на 15 км від ДніпроГЕСу). Від повені найбільше постраждали саме радянські військові та жителі низової частини м. Запоріжжя, прибережних селищ та хуторів, а також біженці (серед них були й дніпропетровці), які рухалися в південно-східному напрямку.

Наукова співробітниця Музею д-рка Олена Іщенко спробувала оцінити наслідки проведеної операції для подальших бойових дій в регіоні, а також для цивільного населення краю; зупинилася на висвітленні трагічної події в історичній публіцистиці. Також і лекторка, і слухачі згадувалися сюжети повномасштабної російсько-української війни, пов’язані з гідравлічними операціями: вибух Каховської ГЕС, руйнування дамб на дрібних річках, підтоплення сіл.