8–11 квітня у м. Кшижова (Республіка Польща) відбулась 23-тя Європейська меморіальна зустріч «Схід-Захід», організаторами якої виступили: Музей історії «Заєздня» (Centrum Historii Zajezdnia), м. Вроцлав; Фундація Кшижова (Krzyzowa-Kreisau Foundation); Федеральна фундація для вивчення комуністичних диктатур у Німеччині; Німецько-польський будинок та інші провідні установи Польщі й Німеччини. Цьогорічною темою зустрічі стала «Трансформація та протест – вшанування пам’яті в Європі з 1989 р.» Як відомо, до 1989 р. культура та політика пам’яті на Сході та Заході перебували значною мірою під впливом пам’яті про нацистські злочин. Лише після краху комуністичних режимів з 1990 р. стало можливим більш повно розглянути наслідки режимів «червоної диктатури» в окремих країнах Європи.

У конференції взяли участь учасники з музейних, меморіальних установ Польщі, Литви, Латвії, Німеччини, Австрії, Франції, Бельгії, які мали змоги працювати у 5-х панелях, зокрема: «Місця протесту: меморіальні простори минулого та сучасності», «Роль громадянського суспільства та культури пам’яті», «Покоління, наративи та ідентичності: радянські табори як місця пам’яті після 1990 р.», «Транснаціональна перспектива», «Майбутнє пам’яті». Прикметно, що цього року особливе запрошення надійшло до Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні». Від імені установи до конференції у форматі онлайн долучилась директорка Музею д-рка Ірина Радченко. У своїй презентації “Holocaust memory and actual challenges: on a case of “Jewish Memory and Holocaust in Ukraine” Museum (Dnipro, Ukraine)” вона наголосила, зокрема, на унікальності наративу про Голокост та особливій формі пам’яті про трагедію в кожному музеї через конкретну культуру та історичний контекст, в якому він мав місце. Д-рка І. Радченко виділила та підкреслила основні форми та види діяльності Музею Голокосту у роки особливих викликів, якими виступили Covid-19 та особливо початок повномасштабної війни РФ проти України.

Питання та обговорення доповідей між учасниками засвідчили їх надзвичайну актуальність, адже серед сучасних викликів, що постають перед фахівцями в роботі у музейних установах – зокрема, представлення історії з різних точок зору та надання можливості відвідувачам взаємодії з усіма складнощами історичних фактів. Обмін досвідом між учасниками з різних регіонів Європи надає широкі перспективи для подальших наукових розвідок, пов’язаних з політикою пам’яті після 1989 р.