«…Святкуйте сім днів і веселіться перед Г-сподом, Б-гом вашим … в кущах поселив Я Ізраїлевих синів, коли вивів їх із єгипетського краю. Я Г-сподь, Б-г ваш.»
(Левіт 23:39-43)
У дні святкування Суккот (свята Кущів), що відбуваються з 15 -го до 21-го Тішрея (у цьому році припадає на 6‒13 жовтня), євреї живуть у тимчасових будівлях ‒ куренях, званих сукка́, в яких бенкетують і славлять Вс-вишнього всі сім днів свята.
Такий курінь повинен бути розташований під відкритим небом і мати щонайменьше три стіни. За традицією, дах куреня роблять із гілок дерев або очерету, він має захищати від сонця, але не від дощу і крізь нього мають бути видні зірки, щоб нагадати вірянам, що їхнє життя в руках Б-га.
Встановлюючи курінь біля будинку, євреї символічно приєднуються до тих, хто 33 століття тому 40 років поневірявся пустелею і, прийшовши потім у Землю Обітовану, обробляв її і радів плодам, які вона дарувала.
Свято Кущів нагадує нам про минуле – про визволення єврейського народу з єгипетського та вавилонського полону та очікування радості в майбутньому: про великий Суккот, який ще попереду:
«Потім решта всіх народів, що приходили проти Єрусалиму, будуть приходити рік у рік для поклоніння Царю, Г-сподеві Саваотові, і для святкування свята Суккоту»
(Захарія 14:16).
Тож, святкуючи Суккот, є сенс задуматися про те, як багато ще належить зробити, аби досягти справжнього Миру, такого, щоб всі племена і народи стали по-справжньому єдиною сім'єю. Але все ж таки головне у святкуванні Суккоту ‒ щирість почуттів та радість від спілкування з духовно близькими людьми.
Хаг Суккот Самеах!
Най ваш намет вкриє від усіх бід, а всі думки і діяння будуть сповнені світла і доброти! Не зупиняйтися на півдорозі до мрії. Най це свято додасть сил і віри, а серця сміливо прагнуть любові та щастя!