А в нашому місті 120 років тому розпочався навчальний рік у новій будівлі Катеринославського комерційного училища. Споруда, що нагадувала палац, була зведена на південній околиці міста, на Тюремній площі (нині – сквер Героїв) за проєктом місцевого архітектора Дмитра Скоробогатова. Навчальний заклад, націлений на підготовку спеціалістів у сфері торгівлі, фінансів та підприємництва, функціонував з 1901 р. У 1905 р. училище перебралося у грандіозну споруду з тісного корпусу на Козачій (нині – Старокозацькій) вулиці.
Комерційне училище утримувалось на кошти Спілки власників копалень та заліза Катеринославської губернії. Значний інтерес до навчального закладу проявляла єврейська община міста – до піклувальної ради училища входив видатний її діяч, один із найщедріших меценатів Катеринослава, купець першої гільдії Мойсей Карпас. Значною мірою завдяки цьому євреїв приймали в училище без відсоткової норми; тож вони складали до половини контингенту.
Навчальна програма Комерційного училища була доволі широкою: викладався Закон Б-жий (православний та юдейський – для учнів, які походили з єврейських родин), російська та сучасна іноземна мова (давні ж мови – латинь і грецька, що становили основу класичної освіти, – не викладалися), історія, математика, фізика, хімія, а також спеціальні професійні предмети – правознавство, бухгалтерія, статистика тощо.
Протягом всієї історії Комерційного училища його незмінно очолював Антін Синявський (1866–1951) – знаний вчений, педагог, географ, історик, громадський діяч. А. Синявський був українським патріотом і наважився на сміливу маніфестацію власних поглядів: в актовій залі корпусу поряд з портретом царя Миколи II розмістив портрети видатних українських діячів: поета Т. Шевченка, митрополита П. Могили, гетьманів І. Мазепи, П. Сагайдачного, М. Ханенка та ін.
А. Синявський зібрав надзвичайно сильний колектив викладачів; дбав про матеріальну базу освітнього закладу, впровадження новітніх педагогічних методів. В училищі була багата бібліотека, добре оснащена хімічна лабораторія, клас креслення та малювання, експозиція колекції місцевих мінералів та металевих виробів, що вироблялись на металургійних підприємствах Катеринославської губернії. Педагогічному колективу училища вдалося організувати систему наукових гуртків, позакласного читання, екскурсій. З 1910 р. учні з малозабезпечених родин відпочивали на дачі під Севастополем.
Перша світова війна та революція змінили долю будівлі. Навчання припинилося; з 1915 р. тут розташувався військовий шпиталь. У 1918 р. Комерційне училище офіційно припинило існування. Згодом протягом багатьох десятиліть у будівлі розміщувалися партійні та радянські органи влади Дніпропетровської області.
Нагадуванням про один з найкращих навчальних закладів того часу напередодні всесвітнього Дня вчителя, що цього року збігається з українським святом освітян, ми хочемо нагадати про те, що маємо серйозну традицію навчання й виховання. Нам є що пам'ятати, чим пишатися і що наслідувати!
Зі святом, дорогі освітяни! Дякуємо за вашу невтомну працю й бажаємо допитливих учнів, мудрих керівників, натхнення й родинного затишку!