У цей день, 28 числа єврейського місяця іяра (у 2025 р. припадає на 26 травня), єврейський народ святкує об’єднання Єрусалиму, яке відбулося 7 червня 1967 р.
Свято проголошено на честь переходу під контроль Ізраїлю східної частини Єрусалиму після Шестиденної війни 1967 р. У ході битви за Старе місто євреям вперше за 2000 років вдалося встановити контроль над священними місцями Храмової гори. Цей день символізує історичний зв’язок єврейського народу з Єрусалимом. Святкується урочистими заходами біля Західної стіни.
14 травня 1948 р. було проголошено існування держави Ізраїль. Єрусалим був її столицею. Тим не менш, протягом перших 19 років становлення незалежності Ізраїлю Єрусалим був розділений, і його східна частина, де розташована головна іудейська святиня, знаходилася під контролем Йорданії. В угоді про перемир’я Йорданія погодилася дозволити євреям відвідувати свій сектор і молитися біля Західної стіни Єрусалимського Храму (Стіна Плачу). Але ця угода не дотримувалася. Протягом цих років євреї не мали доступу в Східний Єрусалим, Старе Місто. Єврейські жителі ізраїльської частині Єрусалиму постійно піддавалися небезпеці обстрілу з арабської сторони.
У 1967 р. напруження між Ізраїлем та його сусідами переросло в Шестиденну війну. Збройний конфлікт почався в Єрусалимі, коли йорданська армія відкрила вогонь по всьому кордону з Ізраїлем, що проходив по самому центру міста. За два дні запеклих боїв Армія Оборони Ізраїлю захопила всі йорданські позиції в місті та прилеглих до нього районах. Сто вісімдесят три солдати загинули в битві за Єрусалим, багато хто був поранений.
Одразу після захоплення сектора східного Єрусалиму були зроблені кроки для об’єднання двох частин міста. Військові укріплення були розібрані. Руїни будинків, що стояли на нічиїй території, кинутих під час війни за Незалежність 1948 р., були знесені. Стіни та паркани, що розділяли місто, були зруйновані. Дороги, перекриті і зруйновані під час війни за Незалежність, були відновлені. Межі міста були істотно розширені, що прискорило його розвиток. Єрусалим перестав бути прикордонним містом, життя в ньому стала набагато більш безпечним.
23 березня 1998 р. Кнесет проголосив День Єрусалима національним святом. У цей день відбувається «Марш Єрусалима» центральними вулицями столиці з державними прапорами Ізраїлю, після чого біля Стіни плачу проходить святковий мітинг; в синагогах читають святкові молитви, серед яких «Галель» і радісні псалми тощо.
Сьогодні Єрусалим – столиця Ізраїлю, що швидко розвивається. У ньому здійснює свою роботу Кнесет, тут розташовані офіційна резиденція президента країни, урядові міністерства та Головний рабинат. Між усіма політичними силами Ізраїлю існує угода з приводу того, що ні єдність, ні суверенітет Єрусалиму не можуть бути предметом переговорів.
День Єрусалиму для єврейського світу є і символом історичної справедливості, і знаком реальності мирного діалогу з іншими народами і конфесіями.