Головне юдейське свято – Песах

11.04.2025

Песах – головне юдейське священне торжество на згадку про звільнення стародавніх ізраїльтян від рабства у Єгипті. Починається Песах на 14-й день весняного місяця Нісан. В Ізраїлі свято триває сім днів, а за його межами, у тому числі в Україні – вісім.

Святкують Песах пишно та з виконанням великої кількісті ритуалів. У перший та другий святкові вечори юдейські родини збираються на Седер – традиційну вечерю, яка є головним елементом святкування Песаху.

Ритуал Седеру передбачає участь спільноти чи декількох поколінь родини. Під час Седеру подають страви із символічними значеннями, які пов'язані з визволенням євреїв. На тарілку в центрі столу кладуть мацу, гіркі трави, яйце, гомілку ягняти та солодку пасту з суміші фруктів, горіхів і вина – харосет. Тричі під час вечері їдять мацу та п’ють чотири келехи вина, а п'ятий залишають для пророка Еліягу.

А ще читають вголос уривки з пасхальної Гаґади (הגד של.פסח – Гаґада шель Песах) – спеціальної збірки мідрашів, псалмів, молитов та песахальних пісень, а також коментарів із Талмуду.

Читання Гаґади за седерною трапезою є здійсненням міцви (заповіді), згідно якої кожен єврей зобов'язаний розповісти історію виходу євреїв з єгипетського рабства, а також пояснити значення символів тих давніх подій у наші часи.

Що ж, виконаємо і ми цю заповідь!

***

Через 400 років життя євреїв у Єгипті, їхня кількість стала більшою за населення єгиптян.

Це не подобалось єгипетському фараонові і той наказав виснажувати юдеїв тяжкою роботою, а згодом і вбивати кожного новонародженого єврейського хлопчика.

Мойсей, єврейський лідер тих часів, намагався врятувати свій народ. Він переконував фараона відпустити ізраїльтян з єгипетського рабства. Але фараон не погодився виконати прохання Мойсея, і тоді Б-г послав на єгиптян "10 кар"

Серед них – нашестя комах, смерть худоби, вода, яка перетворювалася на кров та найстрашніше покарання – смерть усіх єгипетських немовлят. Щоб врятувати своїх дітей, ізраїльтяни мали позначити свої двері кров'ю ягняти, якого принесли в жертву. Лише після останнього покарання фараон відпустив ізраїльтян з Єгипту.

Але невдовзі фараон пожалкував, що втратив стільки невільників. Він зібрав велике військо з бойовими колісницями й погнався за втікачами.

У ті часи часто, відступаючи, воїни кидали обози на розграбування супротивникам і таким чином затримували їх. Євреї ж не покинули обози зі своїми жінками і дітьми, хоча і рухалися через це повільніше.

На березі моря армія фараона майже настигла втікачів. Серед євреїв зчинилася паніка. Вони почали кричати:

— Краще б нам було служити єгиптянам, аніж тут загинути!

Але сам Г-сподь був тоді на боці ізраїльтян. За наказом Б-жим Мойсей підняв над морем свою палицю, і води розступилися. Обраний народ рушив за Мойсеєм і всі благополучно перебралися на інший берег. Єгиптяни погналися за ними, але води зійшлися і все військо фараонове загинуло.

Ще багато випробувань пройшли євреї на своєму шляху до землі Обітованої. Багато разів дорікали Мойсеєві люди, що вийшли з ним з Єгипту й починали заворушення проти нього: і коли зовсім скінчилася їжа, і коли вони ледь не загинули від спраги. І кожного разу Мойсей за допомогою Вс-вишнього рятував свій народ. І євреї таки дісталися Ханаану.

— Бачите тепер, що Б-г є між вами? — спитав людей тоді Мойсей.

***

Ця історія дає нам зрозуміти, що євреї врятувалися від рабства , а Г-сподь неодноразово допомагав їм лише тому, що вони не зреклися своєї віри і своїх моральних принципів, не втратили надію на щасливий вихід та були вдячні Б-гу за підтримку своїх сподівань.

Поки нас веде любов і віра, фараони залишатимуться безсилими у своїх політичних та бізнесових інтригах. Вони ганебно програють, хоч би якими були їхні наміри.

Тому вони так хочуть знищити ці почуття, зробити людей байдужими, переконати їх, що єдина можливість вижити – це підкоритися. А потім знищити тих, хто підкорився.

І не варто вірити в домовленості з фараоном, вони, якщо і будуть, то лише тимчасовими. Євреїв врятував від фараона не пошук домовленостей. Їх врятувала віра у свій народ і його призначення.

***

Тож Песах – це про любов, про віру, про самосвідомість і про призначення, про свободу і про надію.

Вітаємо вас, друзі! Зі святом весни, зі святом свободи – з Песахом. Бажаємо спокою і глибокої віри у святкові дні!
Нехай у вашому житті завжди буде місце для добра, світла, любові та тепла. Бажаємо більше теплих подій у житті, посмішок та щирості!

 

Павло Поллюль