Більше 3 тис. років тому у Хорасані люди почали святкувати день, коли рівними ставали день і ніч, починався новий сонячний цикл, новий астрономічний рік, і закони оновлення набирали чинності. Це свято назвали Наврез (Навруз, Ноуруз), що в перекладі з фарсі означає «новий день».
У наші часи Наврез святкують більш ніж 300 мільйонів людей у багатьох країнах світу. В Україні свято відзначають азербайджанська та узбецька громади і кримські татари.
У 2010 р. International Day of Nowruz увійшов у календарні свята ООН. Рішенням Генеральної асамблеї Наврез було закріплено за 21-м березня.
Це стародавнє свято порятунку – пробудження природи від сну, від зими – та воскресіння. У цей час закладаються основи майбутнього врожаю. Після свята настають часи сільськогосподарських робіт.
До Наврезу ретельно готуються: прибирають у будинку і навкруги, ремонтують одяг, відкладають старі речі для спалення. Людина зобов'язана очистити також своє тіло і душу.
Ще за чотири тижні до свята починають пророщувати самані (зерна пшениці). Обряд вирощування самані має під собою високоморальну та глибоку філософську концепцію: участь у зародженні нового життя, вплив на зародження та розвиток цього життя.
Чотири тижні всією родиною слідкують за ростом зерен і за змінами у природі. За повір'ями, в перший тиждень оновлюється вода і стоячі води приходять в рух, у другий – очищується вогонь, в третій – земля. В четвертий тиждень вітер розкриває бруньки дерев і настає весна.
Самані – символ ніжності. Це перша ніжна зелень в оселі, вона м'яка та безпорадна, вимагає до себе поважного поводження. Самані також є символом доброти. А люди, що протягом чотирьох тижнів занурюються у спостереження за розвитком життя, обов'язково несуть у собі непереможний творчий заряд всесвіту.
Головне таїнство відбувається у ніч на 21 березня. Цей час для приготування головної ритуальної страви – сумаляка, з тих самих пророщених зерен пшениці. За величезним казаном збираються всією родиною, сідають у коло, співають пісні, веселяться, кожен в очікуванні своєї черги помішувати сумаляк. Вранці цю ритуальну страву ще теплою роздають сусідам, родичам, знайомим. Пробуючи сумаляк, потрібно обов'язково загадати бажання. Люди кажуть – здійсниться.
Цього дня хлопці вдягають маски кози й ходять вітати сусідів із приходом весни. В ніч перед Наврезом дівчата збираються для ворожіння. В цей день люди всіляко веселяться: танцюють просто неба і купаються в річках та озерах. Надвечір розпалюють величезний вогонь, в якому спалюють відкладені напередодні старі речі та стрибають через багаття.
Свято Наврез міцно пов'язане з новими надіями та очікуваннями. Тому в цей день прийнято прощати навіть найлютішим своїм ворогам, не сваритися, допомагати слабким та нужденним. Все це заманить удачу до оселі – вірять люди.
Що ж, рівнодення наближається, сонечко пригріває і все оновлюється ми всі також хочемо оновитися, почати новий рік, новий відлік, нове життя.
Так, всі знають, що почати нове життя неможливо, але бажання це зробити – вже маленька перемога, а з маленьких перемог складається перемога велика.
Бажаємо оновлення, бажаємо перемоги!
Бажаємо вашій оселі мир, спокій та достаток, нехай ваше життя буде таким же солодким і щедрим, як страви на святковому столі!
Нехай Наврез, як щедрий гість, принесе у ваш будинок найдорожчі подарунки!
Зі святом весни!