80 років тому відбулася одна з найзагадковіших подій ХХ століття. Безслідно зник Рауль Валленберг – людина, яка врятувала від неминучої смерті тисячі угорських євреїв. Пошуки родичів, друзів та офіційні запити шведської влади протягом багатьох років не давали результатів. Незважаючи на це, він був і залишається одним з найбільш відомих дипломатів-Праведників.
Рауль Валленберг народився 4 серпня 1912 р. в м. Лідінге, передмісті Стокгольма, в однієї з найбагатших родин Швеції. По закінченню школи, пройшов військову службу. З 1931 р. вивчав архітектуру в Мічиганському університеті (США), який закінчив з відзнакою. У подальшому зайнявся бізнесом. У справах, Валленберг бував у багатьох країнах Європи, де зустрічав євреїв, які втекли з нацистської Німеччини. Ці зустрічі справили на нього глибоке враження. Валленберга, який дотримувався ліберальних і загальногуманістичних поглядів, обурювала людиноненависницька політика нацистів.
У липні 1944 р. Рауль Валленберг був призначений першим секретарем шведського дипломатичного представництва в Будапешті. Користуючись своїм службовим становищем, молодий дипломат впроваджує нововведення – новий вид документу для угорських євреїв, т. зв. «захисний паспорт» (Schutzpass), що надавав власникам статус шведських громадян в очікуванні на репатріацію. Валленбергу вдалося отримати дозвіл на випуск 4 500 захисних паспортів. Проте, в дійсності, ця квота була перевищена утричі. Крім видачі захисних паспортів, Рауль Валленберг також наймав сотні євреїв в гуманітарний сектор посольства, забезпечуючи їх захист. Додатково, за його ініціативою, купувалися будинки, на фасади яких розміщували шведський прапор, тим самим перетворюючи їх на недоторканну територію, на якій розселяли євреїв. Дипломат натхненно намагався переконати німецьких генералів не виконувати наказів про вивезення євреїв до таборів смерті, що запобігло знищенню Будапештського гетто в останні дні перед наступом Червоної армії. Якщо врахувати усі категорії, кількість врятованих Раулем Валленбергом євреїв досягає 100 000 осіб.
Завдання дипломата в угорській столиці добігало кінця. 13 січня 1945 р. радянські війська вступили в Будапешт і нацистський терор закінчився. 17 січня 1945 р. Рауля Валленберга разом його водієм Вільмошем Лангфельдером бачили у супроводі радянських офіцерів і солдатів. З того дня про них не надходило жодних звісток. 8 березня 1945 р. будапештське «Радіо Кошут», що перебувало під радянським контролем, повідомило, що Рауль Валленберг загинув під час вуличних боїв в місті. Але ця інформація не мала підтвердження. До квітня 1945 р. вже не підлягало сумніву, що він пропав без вісті.
Родина Валленберга, з часу його зникнення, марно прагнула дізнатися про його долю. Шведські дипломати неодноразово надсилали запити радянської владі, але СРСР заперечував присутність Валленберга в країні. У 1957 р. у відповідь на черговий запит Швеції було повідомлено про «виявлений раптово» рукописний документ – свідоцтво про смерть Валленберга. Згідно нього, Рауль Валленберг помер 17 липня 1947 р. у в’язниці НКДБ на Луб’янці в Москві. Проте автентичність цього документа не була доведена. Уряд Швеції і близькі Валленберга не полишали спроб дізнатися правду. Лише в 1989 р. їх наполегливість дала результат. Членів сім’ї запросили на зустріч до Москви, де їм, після понад сорока років пошуків, нарешті, передали паспорт Рауля, його записну книжку та інші особисті речі. За офіційною версією, ці папери знайшлися під час ремонту архівів КДБ. Так само, як і облікова картка в’язня Рауля Валленберга. У картці виявилися незаповненими дві графи: характер злочину і стаття Кримінального кодексу, зате вказаний статус Валленберга – «військовополонений». У грудні 2000 р. Генеральна прокуратура РФ ухвалила рішення про реабілітацію шведського дипломата Рауля Валленберга та його водія Вільмоша Лангфельдера.
31 жовтня 2016 р. Швеція офіційно визнала смерть Рауля Валленберга. У 2017 р. родичі Валленберга подали до російського суду позов на ФСБ з вимогою передати їм усі документи щодо його справи; після розгляду позов було відхилено.
Рауль Валленберг був одним з найвідоміших людей, які рятували євреїв під час Голокосту. 26 листопада 1963 р. він був удостоєний звання Праведника народів світу. В 1981 р. йому присвоєно звання почесного громадянина США. Валленберг став почесним громадянином Канади, Ізраїлю та Угорщини. Його ім’я носять вулиці в Берліні, Вашингтоні, Будапешті та Мукачеві, а також у багатьох містах Держави Ізраїль. Йому присвячені численні пам’ятники в різних країнах світу, безліч книг, кінострічки, поштові марки. Але його рідним і досі потрібно лише одне – знати правду про зникнення та загибель Рауля Валленберга.