Прийнято вважати, що розпад Радянського Союзу засвідчила угода, підписана 8 грудня 1991 р. в Біловезькій Пущі лідерами України, Білорусі та Росії. Однак, чи сталося це взагалі, якби не інша подія, що відбулася рівно за тиждень до цього? То був Всеукраїнський референдум на підтримку Акта проголошення незалежності України.
33 роки тому Україна стала незалежною, поставивши крапку в процесі свого виходу з СРСР. 1 грудня 1991 р. 32 млн 891,7 тис. громадян (84,2% від загальної кількості осіб, внесених до списків) взяли участь у доленосному загальнонаціональному референдумі. У бюлетень референдуму було внесено текст Акта, ухваленого Верховною Радою України 24 серпня 1991 р., і запитання: «Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?». На запитання бюлетеню відповіли «Так, підтверджую» 28 млн 804,1 тис. громадян, або 90,3%. Позитивну відповідь висловило населення, незалежно від національного складу. За незалежність України проголосували не лише українці, а й представники інших народів, для яких українська земля є батьківщиною.
Реакція світової спільноти на результати референдуму була позитивною: протягом грудня 1991 р. незалежною Україну визнали 68 держав. Уже наступного дня про визнання нової держави оголосили Канада і Польща.
Одночасно з референдумом українці обирали першого Президента України. У голосуванні взяли участь 32 млн 892,4 тис. осіб. До виборчого бюлетеня були включені шість кандидатів: В. Гриньов, Л. Кравчук, Л. Лук’яненко, Л. Табурянський, В. Чорновіл та І. Юхновський. За Л. Кравчука віддали свій голос 61,8% громадян. 5 грудня 1991 р. на урочистому засіданні Верховної Ради Л. Кравчук склав присягу народові України.
Через тиждень після проведення українського референдуму, 8 грудня 1991 р., президент РФ Б. Єльцін, Президент України Л. Кравчук і голова Верховної Ради Білорусі С. Шушкевич зібралися в Біловезькій Пущі під Мінськом і заявили, що СРСР як суб’єкт міжнародного права та геополітична реальність припиняє існування.
Через три десятиліття потому РФ відкрито вторглася в Україну, оскільки кремлівська влада в особі В. Путіна заперечує саме право українців на самовизначення і життя, а української держави – на існування. Однак, попри намагання РФ провести численні квазіреферендуми на окупованих територіях України починаючи з 2014 р., саме всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. переконливо довів, що навіть у складі СРСР Україна не була «штучним формуванням», як стверджує Путін, і одностайно скористалася можливістю повернути собі свободу.