97 років тому – 8 листопада 1927 р. – офіційно стартувало будівництво Дніпровської гідроелектростанції (ДніпроГЕС), найстарішої ГЕС на річці Дніпро. При цьому самі будівельні роботи велися вже майже 8 місяців, з 15 березня. Але урочисте започаткування будівництва вирішили присвятити 10-річчю Жовтневого перевороту. Близько 20 тисяч осіб прийшли цього дня на урочисте закладання першого кубометру бетону у фундамент гідроелектростанції.
Будівництво ГЕС на Дніпрі було заплановане в 1921 р. в рамках плану ГОЕЛРО («Державна комісія з електрифікації Росії»). ДніпроГЕС мала постачати електроенергію в Донецько-Криворізький промисловий район, Таврію та північ Криму і забезпечити судноплавство між Олександрівськом (нині – Запоріжжя) та Катеринославом (нині – Дніпро).
Рішення про будівництво ДніпроГЕСу було остаточно прийняте Раднаркомом СРСР 27 листопада 1926 р. Керівником проєкту був затверджений Ігор Александров. Консультантом з проєктування і будівництва став американський інженер Г’ю Купер, який мав досвід будівництва чотирьох гідроелектростанцій в Канаді і США. Начальником зведення ДніпроГЕСу був призначений Олександр Вінтер, колишній керівник Шатурської ГРЕС.
Будівництво супроводжувалося величезною пропагандистською кампанією та частковим фінансуванням за рахунок «добровільних» пожертв трудящих. Тривало воно доволі довго, із залученням колосальних людських ресурсів. На початку будівництва кількість робітників сягала 10 тисяч, а навесні 1932 р. вона становила 63 тисячі. Через брак технічних засобів спочатку більшість робіт на будівництві виконували вручну.
До речі, всесвітньо відомий режисер та сценарист Дзига Вертов (Давид Кауфман) у 1927 р. зняв документальний фільм «Одинадцятий», в якому можна побачити кадри будівництва ДніпроГЕСу. Цьому присвячені перші 10 хвилин кінострічки.
1 травня 1932 р. ДніпроГЕС дала перший струм, а її офіційне відкриття відбулось 10 жовтня 1932 р., коли була введена в дію перша черга. До 1939 р. в експлуатацію ввели всі дев’ять гідроагрегатів ДніпроГЕС.
Унаслідок спорудження греблі і підйому рівня води було затоплено понад 16 тис. га землі на обох берегах Дніпра, 56 населених пунктів (14 – повністю, 42 – частково). До Другої світової війни греблею ГЕС ходив трамвай. Смуга затоплення у 155,75 км тяглася від Кічкасу до Верхньодніпровська. А відомі ще за часів Геродота мальовничі і грізні Дніпровські пороги разом з островами до 1933 р. повністю поглинули води Дніпровського водосховища. Під товщею води опинився один з наймальовничіших ландшафтів Європи і гордість українського народу, назавжди зникла професія лоцманів, а натомість ми отримали безперешкодне курсування найбільшою водною артерією України. 1 травня 1933 р. тут пройшов перший пасажирський пароплав «Соф’я Перовська». Так відкрилося наскрізне судноплавство Дніпром. На місці порогів утворилося Дніпровське водосховище з максимальною глибиною 53 м і шириною 3,2 км. Найбільший поріг – Ненаситецький – опинився на глибині 20 м під водою.
Електростанція суттєво постраждала в роки Другої світової війни, коли після прориву фронту німецькими військами за наказом НКВС 18 серпня 1941 р. греблю підірвали. А також під час відступу німців 28 грудня 1943 р. були висаджені в повітря машинний зал, пульт управління, усе електрогосподарство та аванкамерний міст. Після відбудови ДніпроГЕС дав перший промисловий струм 3 березня 1947 р., а 26 червня 1950 р. він запрацював на повну потужність. На відновлювальні роботи відправили будівельників і колгоспників – в основному жінок. Усього у відбудові ДніпроГЕСу було задіяно близько 50 тисяч осіб.
22 квітня 1972 р. було розпочато будівництво другої черги ДніпроГЕС, яке завершилось у 1981 р. і станція вийшла на повну потужність. Був введений у дію другий Дніпровський судноплавний шлюз.
Протягом 1996–2012 рр. у два етапи проходила великомасштабна реконструкція ДніпроГЕСу. 18 листопада 2021 р. під час наради в «Укргідроенерго» була затверджена концепція реконструкції греблі ДніпроГЕС, але цим планам завадило повномасштабне вторгнення військ РФ в Україну.
З 24 лютого 2022 р. станція неодноразово зазнавала російських атак. Вранці 31 жовтня 2022 р., унаслідок масованого ворожого ракетного удару по об’єктах критичної інфраструктури в Україні, було зафіксовано влучання ракети в електричну підстанцію ДніпроГЕС. 22 березня 2024 р. російські окупанти ракетними обстрілами сильно пошкодили, але не зруйнували греблю. Об’єкт на деякий час вивели з ладу, рух автодорожнім переїздом греблі був повністю перекритий. У результаті ракетної атаки виникла пожежа, у річку Дніпро потрапили нафтопродукти, було забруднено ґрунти. Внаслідок масованої комбінованої атаки російських окупантів проти ночі 1 червня 2024 р. через значні пошкодження тимчасово було перекрито рух греблею ДніпроГЕС. Загалом окупанти завдали ударів по ДніпроГЕС понад 40 ракетами різного типу та «шахедами». За повідомленням начальника Запорізької ОВА І. Федорова наразі ДніпроГЕС перебуває у критичному стані. Російські окупанти діють за принципом гоголівського героя Тараса Бульби: що колись було зведено за їхньої участі, тепер вони ж самі нещадно руйнують.