У тривожні дні повномасштабної російської агресії, коли обставини щоденно демонструють нам моторошну силу зла, відчуваємо незбориму потребу шукати духовну опору в досвіді людей, які, всупереч інстинкту самозбереження, у темні часи намагались зберегти людяність. Серед таких – Олексій Глаголєв, священнослужитель, який умів бачити волю Всевишнього навіть над безоднею пекла.
Майбутній Праведник народів світу народився в Києві у родині православного священника, богослова, професора Київської духовної академії Олександра Глаголєва. Відмінне знання Старого Заповіту, івриту й давньо-арамейської мови, єврейської традиції, історії раннього християнства визначили філосемітські настрої отця Олександра та його родини.
Дитинство Олексія минуло на стародавньому Подолі. Він отримав духовну й світську освіту: закінчив Київську духовну академію і фізико-математичний факультет інституту народної освіти (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка). В умовах атеїзації радянського суспільства, після гонінь на батька (отець Олександр вперше був арештований у 1930 р. та помер під час катувань у Лук’янівській в’язниці в 1937 р.), в дусі тих часів Олексій Глаголєв з родиною (у січні 1926 р. він обвінчався з Тетяною Булашевич) був виселений зі священицького будинку; молодій сім’ї з малолітніми дітьми довелося тулитися в сирому підвалі.
Прийняти сан Олексію Глаголєву довелося лише у сорок років – за часів нацистської окупації, коли німці, намагаючись здобути підтримку Церкви, дозволили відкрити храми, а самі готували масове знищення людей. Олексій Глаголєв був висвячений на ієрея у Кам’янці-Подільському й почав службу у Покровській церкві на рідному київському Подолі. Втім отець Олексій не перейнявся некритичним ставленням до окупантів, надто потужною була духовна основа його особистості.. Коли по всьому Києву з’явилися накази, що всі євреї міста та його околиць повинні з’явитися у понеділок, 29 вересня, на розі вулиць Дегтярівської і Мельникова, сім’я Глаголєвих зрозуміла, що буде далі. Вони прийняли рішення рятувати людей. Будинок священика Олексія Глаголєва знаходився в окупованому Києві поруч із поліцейською дільницею і німецьким військовим госпіталем. За переховування євреїв йому і його родині загрожувала смертна кара. І все ж таки Глаголєви ризикнули…
Так у час гріхопадіння християнської цивілізації Глаголєви (отець Олексій, матінка Тетяна і навіть діти Магдалина й Микола) рятували євреїв, на яких чатувала найбільша небезпека – бути страченими у Бабиному Яру. Вони переховували переслідуваних у дзвіниці, підвалі церкви; отець Олексій видавав їм посвідчення дяків, паламарів, півчих. Тетяна Глаголєва навіть наважилася віддати свій паспорт і метрику про хрещення Ізабелі Міркіній, що дозволило переслідуваній перебувати вісім місяців у селі.
Після війни отець Олексій продовжував служити в Покровській церкві аж до її закриття під час чергової антирелігійної кампанії у 1960 р.; тож священик вдруге був позбавлений найприроднішої для нього місії. Проте атеїстичні витівки совєтської бюрократії не змогли позбавити Олексія Глаголєва сили духовного впливу.
У 1992 р. ізраїльський Інститут Яд Вашем визнав Праведниками народів світу Олексія Глаголєва і членів його родини – дружину Тетяну, доньку Магдалину, а пізніше (у 2001 р.) й сина Миколу. На честь них у Єрусалимі висаджені дерева на Алеї Праведників.
Більше про Олексія Глаголєва та його родину ви можете дізнатися з онлайн-заняття, розміщеного на сторінках Музею:
https://www.facebook.com/jmhum.org/videos/620476691927924
https://www.youtube.com/watch?v=f_mC5uDJSnk&t=10s