Свого часу Аркадій Шміст та Григорій Король ледь могли зібрати міньян (десять дорослих євреїв) для молитви. Наразі рабин Шмуель Камінецький очолює одну з найчисельніших єврейських громад в Україні. Тоді у 1941 р. гітлерівці розстріляли тисячі євреїв в окупованому ними Дніпропетровську. Сьогодні, 80 років потому, велика кількість небайдужих людей збирається на центральній площі міста для вшанування пам’яті невинно вбитих тоді людей. На даний момент провідні дослідники, наукові інституції, громадські організації працюють над відновленням тисяч імен загиблих, тим самим сприяючи відродженню великої єврейської культури, майже знищеної у роки Голокосту-Шоа. Усі вони працюють заради однієї мети – запобіганню повторення Голокосту, будь-яким іншим геноцидам в історії людства.
«Ми повинні докласти всіх зусиль, щоб такого більше ніколи не сталося, щоб антисемітизму, ксенофобії більше не було ніде і николи!», - такі слова лунали у виступах на жалобних заходах, що відбулися 13 жовтня. На центральній площі Дніпра, а потім у місцевому Ботанічному саду (парку ім. Ю.Гагаріна) пройшла Траурна церемонія до 80-ї річниці початку масових розстрілів євреїв нацистськими окупантами. Співорганізаторами заходів виступили Музей «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» та Український інститут вивчення Голокосту «Ткума». Одним з розробників концепції заходу був директор Музею та Інституту «Ткума» д-р Ігор Щупак. Заступник директора Музею та Інституту «Ткума» д-р Єгор Врадій проводив траурну церемонію у центрі міста, у якій взяли участь Головний рабин Дніпра і регіону Шмуель Камінецький та духовні лідери усіх релігійних конфесій Дніпра та області.
Під час церемонії проникливі слова лунали від головного рабина Дніпра та регіону Шмуеля Камінецького; міського Голови Бориса Філатова; Першого секретаря Посольства Держави Ізраїль Марка Довєва; ректора Дніпровського національного університету ім. О. Гончара проф. Сергія Оковитого та інших поважних осіб. Депутат Обласної ради, проф. Світлана Мороз розповіла зворушливу історію своєї родини у ті страшні часи 1941-го року.
Д-р Ігор Щупак згадав про тисячі «Бабиних ярів» України, в яких було знищено 1,5 мільйони євреїв – майже чверть від усіх жертв Голокосту в Європі. І наголосив, що під час цього злочину проти людяності були ті, хто допомагав вбивцям, видавав на смерть своїх сусідів-євреїв; і були ті українські герої, які з ризиком для власного життя та життя своїх близьких рятували євреїв від неминучого знищення.
На мітингу присутнім було представлено презентацію проєкту Меморіалу жертвам Голокосту у Дніпрі (автор – архітектор Олександр Сорін. До речі, за його планом був споруджений Центр «Менора»).
Сьогодні для нас усіх дуже важливо усвідомлювати відповідальність перед безвинними жертвами Голокосту, перед власною совістю; відповідальність за те, щоби не допустити антисемітизму, будь-якої форми ксенофобії по відношенню до будь-якої людської спільноти.
Бо чужого болю не буває, – це є гаслом нашого Музею
Запрошуємо Вас подивитися фотозвіт з духовної церемонії на проспекті ім. Дмитра Яворницького, ходи по центру міста та продовження жалобної церемонії у Ботанічному саду на сторінці Музею у Facebook.
Відео на Youtube-каналі Музею.