Олексій Глаголєв, священнослужитель, Праведник народів світу народився в Києві у родині православного священника, богослова, професора Київської духовної академії Олександра Глаголєва. Відмінне знання Старого Заповіту, івриту й давньоарамейської мови, єврейської традиції, історії раннього християнства визначили філосемітські настрої отця Олександра і його родини.

Дитинство Олексія минуло на стародавньому Подолі. Він отримав духовну й світську освіту: закінчив Київську духовну академію і фізико-математичний факультет інституту народної освіти. В умовах атеїзації радянського суспільства, після гонінь на батька (отець Олександр вперше був арештований у 1930 р. та помер під час катувань у Лук’янівській в’язниці в 1937 р.), в дусі тих часів Олексій Глаголєв з родиною (у січні 1926 р. він обвінчався з Тетяною Булашевич) був виселений зі священицького будинку; молодій сім’ї з малолітніми дітьми довелося тулитися в сирому підвалі.

Прийняти сан Олексію Глаголєву довелося у 1941 р. за часів нацистської окупації, коли німці, намагаючись здобути підтримку Церкви, дозволили відкрити храми, а самі готували масове знищення людей. Олексій Глаголєв був висвячений на ієрея у Кам’янці-Подільському й почав службу у Покровській церкві на рідному київському Подолі. Коли по всьому Києву з’явилися накази, що всі євреї міста та його околиць повинні з’явитися у понеділок, 29 вересня, на розі вулиць Дегтярівської і Мельникова, сім’я Глаголєвих зрозуміла, що буде далі. Вони прийняли рішення рятувати людей. У час гріхопадіння християнської цивілізації Глаголєви (отець Олексій, матінка Тетяна і навіть діти Магдалина й Микола) рятували євреїв, на яких чатувала найбільша небезпека бути страченими у Бабиному Яру. Вони переховували переслідуваних у дзвіниці, у підвалі церкви; отець Олексій видавав їм посвідчення дяків, паламарів, півчих. Тетяна Глаголєва навіть наважилася віддати свій паспорт і метрику про хрещення Ізабелі Міркіній, що дозволило переслідуваній перебувати вісім місяців у селі.

Після війни отець Олексій продовжував служити в Покровській церкві аж до її закриття під час чергової антирелігійної кампанії у 1960 р.

У 1992 р. інститут Яд Вашем визнав Праведниками народів світу Олексія Глаголєва і членів його родини – дружину Тетяну, доньку Магдалину, а пізніше (у 2001 р.) й сина Миколу. На честь них у Єрусалимі в Меморіальному комплексі Катастрофи й Героїзму Яд Вашем висаджені дерева на Алеї Праведників.

Пропонуємо переглянути відеозаняття наукової співробітниці д-ра Олени Іщенко, присвячене Олексію Глаголєву.

Бібліотека Музею пропонує ознайомитися з наступною літературою щодо зазначеної теми:

• Левитас И.М. Книга памяти: Посвящается Праведникам и жертвам трагедии Бабьего Яра. Киев, 1999. 300 с.
• Праведники народів світу. Довідник / ред. І. Щупак. Дніпро: Інститут «Ткума», 2016. 224 с.
• Праведники світу та інші рятівники під час Голокосту: приклад України у порівняльному контексті. Зб. наук. ст. Дніпропетровськ: Інститут "Ткума", 2015. 200 с.
• Сусленський Я.М. Справжні герої: Громадяни України − праведники світу. Київ: Україна, 1993. 152 с.                                                                                                                                                                                                                                                                                   
  Олена Іщенко