Нещодавно бібліотека Музею "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні" отримала у свої фонди два примірники наукового видання

Голодомор-геноцид 1932–1933 рр. у Дніпропетровській області: масштаби, наслідки : збірник документів / авт. вступної статті і упоряд. Н. Романець. Київ : Фенікс, 2020.

Національний музей Голодомору-геноциду, Інститут дослідження Голодомору спільно з Дніпровською міською радою і Комунальним закладом «Музей спротиву Голодомору» підготували наукове видання, присвячене одній із найтрагічніших сторінок в історії українського народу ХХ ст. – Голодомору 1932–1933 рр. Видання стосується перебігу подій на Дніпропетровщині у 1932–1933 рр.

Автором вступної статті та упорядником збірки документів є докторка історичних наук, професорка кафедри історії України та правознавства Криворізького державного педагогічного університету Наталя Радомирівна Романець.

У її науковому доробку понад 100 наукових праць, монографій, які присвячені репресивній політиці радянської влади 1920–1933 рр., Голодомору на Дніпропетровщині 1932–1933 рр., аграрній історії України 1920–1930-х рр., селянським рухам проти сталінської соціалістичної модернізації кінця 1920–1930-х рр.

До збірки включено документи Державного архіву Дніпропетровської області та Дніпровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького, які характеризують масштаби, демографічні, соціально-економічні, морально-психологічні наслідки Голодомору 1932–1933 рр. у Дніпропетровській області. На той час область була однією з найбільших адміністративно-територіальних одиниць УСРР (мала у своєму складі чотири міста обласного підпорядкування – Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кам’янське, Кривий Ріг), яка постраждала від сталінського терору голодом і за словами В. Марочка стала «епіцентром Голодомору».

Збірник складається зі вступної статті, археографічної передмови, списку скорочень, іменного посадового переліку, іменного і географічного покажчиків та, власне, з 193 документів, які висвітлюють масштаби голоду – кількість голодуючих, смертність від голоду, випадки канібалізму; санітарно-епідеміологічну ситуацію в Дніпропетровській області; становище безпритульних дітей та дітей-сиріт у дитячих установах; масові виїзди з села, нестача робочої сили в колгоспах, погіршення криміногенної ситуації; ненадання продовольчої, фуражної, медичної допомоги колективним об’єднанням; супротив селян Голодомору. До збірника упорядник свідомо не включила документи, у яких висвітлюються передумови Голодомору на Дніпропетровщині. Більшість представлених документів зберігалася під грифом «Таємно» та після розсекречування публікується вперше. Їх подано в хронологічній послідовності мовою оригіналу за сучасним правописом із збереженням стилістичних особливостей часу, але орфографічні та синтаксичні помилки виправлено упорядником.