14 рятівних інструментів: історія лікаря Абрамова

У період екстремальних випробувань суспільство врешті звертає свою увагу на тих, кого практично не помічає у часи ілюзорного спокою та процвітання. Загроза епідемії, що нині панує над усім світом, ніби чудернацький прожектор підсвітила героїв сучасності – лікарів та медичних працівників, які без належного захисту, попри небезпеку для власного життя, рятують людське здоров’я та долі. Один із експонатів Музею «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» є мовчазним свідком того, як і 75 років тому справжні лікарі з честю виконували свій професійний та людський обов’язок.

Особливе місце у експозиції Музею «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» належить набору хірургічних інструментів Абрама Яковича Абрамова, уродженця нашого міста. Цей набір передала нам Олена Абрамівна Міхліченко – вчителька, яка зі своїми учнями створила один з перших шкільних «Музеїв бойової слави» у Дніпрі.
Абрам Абрамов народився у Катеринославі у 1919 р. Навчався у середній школі №23, а потім вступив до медичного інституту. У 1941 р. потрапив на фронт як так званий «зауряд-лікар» – так називали студентів-медиків, які закінчили 4 або 5 курсів медичного інституту та дочасно отримали право (а в реальності – обов’язок) у формі військових лікарів рятувати життя.
У 1943 р. розвідники 203-ої стрілецької дивізії, в якій служив Абрам Якович, виявили у бліндажі супротивника хірургічні інструменти. Трофей негайно було передано хірургу Абрамову. Так німецькі інструменти у руках єврейського лікаря почали творити дива.
У нелюдських умовах війни Абраму доводилося робити неймовірне. Вже у 24 роки лікар, якого нині, швидше за все, тільки підпускали б до операційного столу, вже мав авторитет досвідченого хірурга. Тільки за два роки війни він мав на своєму рахунку понад сто операцій, з яких половина – нейрохірургічного профілю. В експозиції Музею знаходяться листи вдячності Абраму Абрамову від його пацієнтів – зокрема, Мальвіни Радошавецької. Під час боїв під Запоріжжям, в 1943 р. вона отримала важку травму голови. Жодного спеціального устаткування, необхідного для складної операції, у лікаря не було – тільки той самий набір трофейних інструментів ... Проте лікарю Абрамову вдалося не лише зберегти життя, але й здоров’я молодій дівчині.
Під час служби Абрам Якович надав лікарську допомогу понад 1000 пораненим бійцям і офіцерам. У своїй діяльності він широко використовував нові методи лікування, зокрема – реорганізував роботу з шоковими станами, завдяки чому вдалося значно знизити смертність від шоку. Велика робота була проведена у справі боротьби з газовою гангреною, вироблено схему лікування газових хворих, що також зменшило смертність серед інфікованих. У польових умовах (!) йому вдалося налагодити крапельне переливання крові – достатньо складної процедури, що сьогодні є невід'ємною складовою протоколів надання невідкладної допомоги.
Абрам Абрамов – лікар-єврей, капітан медичної служби, нагороджений орденами «Червоної зірки», «Вітчизняної війни ІІ ступеню», медаллю «За бойові заслуги», завершить війну у 1945 р., а по її закінченню – продовжить службу людям. Зокрема, працюватиме лікарем на славнозвісному Байконурі та буде очевидцем старту польоту першої людини до Космосу, проте, як говорять у телевізійній класиці: це – вже історія зовсім іншого експонату.