Після нападу нацистської Німеччини на СРСР 22 червня 1941 р., розпочалася нова жорстока фаза Другої світової війни, яка мала далекосяжні наслідки для мільйонів людей. Саме з початком німецько-радянської війни на окупованих територіях країн Балтії, Білорусі та України з’явилися айнзацкоманди, які займалися розстрілами єврейського населення безпосередньо «на місцях», у ярах та балках. Масові страти за кілька місяців набули тотального характеру. А вже з кінця 1941 р. нацисти інтенсифікували масові депортації євреїв з окупованих територій до таборів смерті та концентраційних таборів, де їх чекала майже неминуча смерть.
В експозиції Музею зберігається речовий свідок страшних подій, що відбувались у концентраційних таборах. Це роба лікаря – в’язня табору Аушвіц-Біркенау (Польща), де було знищено понад 1,5 млн євреїв, ромів, поляків, радянських військовополонених Форма має вигляд вовняного піджака темно-зеленого кольору із золотистими ґудзиками та 4 кишенями.
На піджаку є розпізнавальні знаки, які дозволяли його власнику безперешкодно переміщатися територією табору. Так, над лівою верхньою кишенею можна побачити нашивку білого кольору з особистим номером в’язня. Під табірним номером нашита червоно-жовта шестикутна зірка, яка складається з двох трикутників (червоний колір означав, що людина опинилася у таборі за так звані «політичні» злочини; жовтим кольором позначена національність в’язня – єврей). На лівому рукаві ув’язнений носив пов’язку червоного кольору з написом німецькою мовою «ARZT», що означає лікар. А на зворотному боці роби, по центру спини, розташовувалася нашивка білого кольору з червоним хрестом та літерами ARZT біля основ хреста.
Роба була передана до Музею Леоном і Ладою Шерман, уродженцями м. Дніпропетровськ (нині – Дніпро), які емігрували до США в 1973 р. На жаль, подальша доля лікаря-в’язня з Аушвіцу, як і його ім’я, залишилися невідомими. Як і імена тисяч і тисяч євреїв, які були знищені під час Голокосту.