«Цегляний король» Шефтель Френкель

26.03.2024

Нещодавно колекція Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» поповнилася цікавим артефактом: черепицею, виготовленою на заводі Ш. А. Френкеля. Експонат, подарований колишнім співробітником нашого Музею, а наразі начальником виставково-експозиційного та видавничого відділу Музею спротиву Голодомору паном Валентином Рибалкою, вже розміщено в експозиційній залі «Євреї Катеринослава – Дніпропетровська – Дніпра».

Черепиця та цегла є згадкою про стрімкий розвиток нашого міста та активну розбудову, що викликала збільшення цегельно-черепичного виробництва в тодішній Катеринославській губернії.

Перші цегельні заводи Катеринослава були засновані ще у 1790–1792 рр. у Рибаковій балці, яка тепер некоректно зветься Рибальською. На другу половину ХІХ ст. найбільше цегельно-черепичних заводів було у Жандармській балці (нині – Довга балка). Так, у 1899 р. в балці Шефтель Абрамович Френкель заснував цегельно-черепичний завод. Його продукція відрізнялася пластичністю та виготовлялася вручну. Френкель продавав цеглу також і закордон. Шефтель Абрамович також був відомим у Катеринославі підрядником, вигравав торги на будівництво у місті. Він споруджував торгівельні ряди, казарми, колектори, міську каналізацію, дитячий притулок, перший у місті ломбард (будинок знаходиться за адресою: вул. Святослава Хороброго, 27). У 1913 р. Шефтель Френкель став старостою однієї із трьох найбільших синагог Катеринослава – Ойрах Тфіла (Шлях молитви), обіймаючи цю посаду до 1917 р.

Френкель володів прибутковим будинком (нині за адресою: вул. Старокозацька, 7). Такі будинки зводили для отримання прибутку від здачі квартири в оренду. Побудувати його він зміг завдяки надходженням від свого головного дітища – цегельного-черепичного заводу. Будівля вигідно відрізнялася від інших доходних будинків, бо мала каналізацію, що для тогочасного Катеринослава було небаченою розкішшю.

За міською легендою, після початку революції 1917 р. Френкель разом з родиною вирішив виїхати закордон. Але планував повернутись. Тому частину золота та коштовностей він заховав у схованку у водопровідній трубі у своєму прибутковому будинку. Повернувся по них Шефтель Абрамович чи ні – невідомо. Будівлю неодноразово обшукували, але нічого не знайшли. Можливо, золото та коштовності заховані під будинком або «вплетені» в цеглу, з якої зроблено будинок. Подейкують, що перед від’їздом Френкеля в кількох квартирах з’явилася нова стіна-перегородка, яка мала відокремлювати кухню від кімнати прислуги. Втім, підтверджень цьому не зберіглося…

Дар’я Єсіна