27 вересня 1942 р. у Польщі було створено підпільну організацію «Тимчасовий комітет допомоги євреям», який пізніше стане відомий як «Жегота». Ініціаторками заснування Тимчасового комітету стали громадські діячки, письменниця й учасниця католицької організації «Фронт Відродження Польщі» Зофія Коссак-Щуцька та Ванда Крахельська-Філіповіч, пов’язана з Демократичною партією Польщі.
22 липня 1942 р. в окупованій нацистами Польщі розпочалася перша масштабна акція зі знищення євреїв Варшавського гетто: понад 300 тисяч людей були відправлені до табору смерті Треблінка або знищені у самому гетто. 11 серпня Зофія Коссак-Щуцька від імені «Фронту Відродження Польщі» опублікувала свою відозву «Протест!», у якій рішуче засудила масові вбивства євреїв та байдужість світових лідерів до їх долі:
«Ні слова не говорять ані Англія, ані Америка, мовчить навіть впливове міжнародне єврейство, яке колись так швидко реагувало на кожне нещастя своїх єдиновірців. Мовчать і поляки. […] Євреї, які гинуть, оточені одними лише Пілатами, що вмивають руки. Не можна довше терпіти це мовчання. Якими б не були його мотиви – воно безчесне. […]Той, хто мовчить, побачивши вбивство – стає спільником вбивці. Хто не засуджує, той потурає».
Маніфест письменниці розійшовся по окупованій Польщі накладом у 5 000 примірників. Майже одночасно з цим газети Демократичної партії та Польської робочої партії закликали євреїв до організованого опору проти виселення та до втечі з гетто. А вже 27 вересня 1942 р. був створений Тимчасовий комітет допомоги євреям.
Офіційною ж датою заснування «Жеготи» вважається 4 грудня 1942 р., коли Тимчасовий комітет було трансформовано у Раду допомоги євреям. Назва «Жегота» була запропоноване Зофією Коссак – як конспіративне ім’я міфічного керівника організації Конрада Жеготи. Саме ж прізвище було взято нею з твору Адама Міцкевича «Дзяди». Фінансували організацію польський уряд у вигнанні – «Делегатура», а також Бунд та Єврейський національний комітет. «Жегота» забезпечувала євреїв грошима та підробленими документами, допомагала ховатися у безпечних місцях. Незважаючи на те, що людей, які переховували у себе євреїв, засуджувалися до смерті, члени «Жеготи» успішно розмістили тисячі єврейських дітей у прийомних сім’ях, дитячих будинках і монастирях.
За різними даними, «Жеготою» та пов’язаними з нею організаціями лише у Варшаві було врятовано від 8,5 до 28 тисяч євреїв. Загалом було виготовлено понад 60 тисяч фальшивих документів для тих євреїв, які могли видавати себе за поляків.
На честь Ради допомоги євреям на Алеї Праведників у Яд Вашем у 1963 р. було висаджено дерево. У Варшаві в пам’ять про учасників «Жеготи» у 1995 р. було відкрито пам’ятник.