Цього дня. До дня народження Рафаеля Лемкіна

23.06.2022

14 квітня 2022 р. депутати Верховної Ради проголосували за постанову №7276 «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні». В пояснювальній записці до постанови йдеться: «Вчинені ЗС РФ дії є не просто злочином агресії, а переслідують мету системного та послідовного знищення українського народу, його самобутності та позбавлення його права на самовизначення та самостійний розвиток. Це потребує невідкладного визнання дій, вчинених ЗС РФ під час останньої фази збройної агресії РФ проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом українського народу».

Геноцид в Україні – на жаль, це знову актуально.

24 червня 1900 р. народився Рафаель Лемкін – юрист, правозахисник, розробник концепції геноциду, один з перших, хто запропонував кваліфікувати Голодомор 1932–1933 рр. як геноцид. Народився він в єврейській родині хліборобів у с. Безводне біля м. Вовковиськ Гродненської губернії Російської імперії (нині м. Вовковиськ Гродненської обл., Білорусь). Середню освіту здобув у м. Білосток, вивчав право в Ягеллонському Університеті в Кракові (1919–1920) та в Університеті Яна Казимира у Львові (1921–1924). Під впливом вбивства у 1921 р. одного з турецьких державних діячів, відповідальних за масові знищення вірмен в Османський імперії, Лемкін занурився в дослідження міжнародного права щодо злочинів проти людських спільнот. Свої новаторські ідеї оприлюднив у жовтні 1933 р. на П’ятій конференції з уніфікації міжнародного кримінального права в Мадриді. Положення «Акти варварства» – нищення людських спільнот, один із п’яти описаних у його доповіді злочинів, пізніше стали основою для розробки концепції геноциду.

З початком Другої світової війни виїхав до Швеції, де викладав у Стокгольмському університеті та збирав документи про репресивні закони нацистської Німеччини. У 1941 р емігрував до США. Книга Лемкіна «Axis Rule in Occupied Europe» («Правління держав Осі в окупованій Європі»), 1944 р. – детально задокументоване викриття нацистських злочинів в Європі. У праці вперше з’являється термін «геноцид» і подана його концепція як міжнародного злочину.

У 1945–1946 рр. Лемкін був радником Верховного Суду США на Нюрнберзькому процесі. Введений ним термін «геноцид» здобув міжнародне визнання. Завдяки зусиллям Рафаеля Лемкіна, 9 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила «Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього».

Після повалення нацистського режиму Лемкін вважав комуністичну владу головним ворогом людства і звинувачував її у вчиненні геноцидних дій. 20 вересня 1953  р. у Нью-Йорку, під час пам’ятних заходів з нагоди роковин Великого Голоду в Україні, виголосив свою знакову промову «Радянський геноцид в Україні». Вагомо, що Лемкін розтлумачував поняття «геноцид» набагато ширше, ніж визначення відповідної конвенції ООН. До можливих жертв геноциду він зараховував не лише національні, етнічні, релігійні та расові групи, карність за злочин проти яких передбачає конвенція ООН, але також політичні, соціальні та інші людські колективи. Проте наявність геноциду українського народу Лемкін аргументував, виходячи саме з дефініції ООН. 2009 р. його працю «Радянський геноцид в Україні» оприлюднено 28-ма мовами окремим виданням. 20 листопада 2015 р. статтю Лемкіна внесено до Федерального списку екстремістських матеріалів Росії.

Рафаель Лемкін двічі був номінований на Нобелівську премію миру (1950, 1952). Помер у Нью-Йорку 28 серпня 1959 р.

Дільфуза Глущенко