15 червня 1940 р. війська Червоної армії увійшли до Литовської Республіки; наступного дня – до Латвії та Естонії. Це стало початком радянської окупації, яка принесла встановлення маріонеткових урядів та включення до складу СРСР.
Політичною підставою цих подій був сумнозвісний Пакт Молотова – Ріббентропа, підписаний урядом Сталіна з нацистською Німеччиною 23 серпня 1939 р. Документ містив секретний протокол, за яким країни Північної та Східної Європи були поділені на «сфери впливу». Так, СРСР «отримувала» Фінляндію, Естонію, Латвію, Литву та частину Польщі. Після радянського вторгнення до Польщі, країні Балтії під тиском Совєтів, уклали договори про взаємодопомогу. Пізніше, було укладено угоди, які дозволяли СРСР встановлювати військові бази в цих країнах. Відмова Фінляндії від подібного договору призвела до радянсько-фінської війни. Проте, незважаючи на втрату значних територій, Фінляндія зберегла свій державний суверенітет. Балтійські країни дотримувалися нейтралітету під час цієї війни, але це не вплинуло на їх подальшу долю. До літа 1940 р. радянський режим зібрав величезні військові сили на західних кордонах. Звинувативши балтійські країни у порушенні угод та погрожуючи вторгненням, уряд Сталіна надав їм ультиматуми, у яких вимагав заміну урядів і дозвіл на розташування необмеженої військового контингенту. Задля уникнення марного кровопролиття, оскільки військова перевага Совєтів була беззаперечною, ультиматуми було прийнято. Проте, вже 15 червня радянські війська вторглися до Литви, а вже наступного дня – до Естонії та Латвії. Незабаром відбулися сфальсифіковані парламентські вибори, які привели до влади прорадянські сили, так звані «Народні сейми». 21 липня сейми трьох країн подали запити до приєднання до Радянського Союзу, які були схвалені у серпні 1940 р. Нові уряди запровадили політичні репресії з подальшою масовою депортацією «ворожих елементів», які перервала німецько-радянська війна. Тому, потерпаючи від радянського терору, багато громадян спочатку сприйняли нацистську окупацію як звільнення.
Згідно з рішеннями Європейського Парламенту, Європейського суду з прав людини, Ради ООН з прав людини, Латвія, Литва й Естонія були окуповані та незаконно включені до складу СРСР. Далі вони зазнали окупацію нацистською Німеччиною 1941–1944 рр. та відновлену радянську окупацію 1944–1991 рр. Тобто, де-юре країни Балтії залишалися під незаконною окупацією протягом всього періоду з 1940 по 1991 р. Шлях до свободи і незалежності тривав майже 50 років.