Сьомий Любавицький ребе Менахем-Мендл Шнеєрсон вважається найбільш шанованим єврейським духовним лідером і мислителем сучасної епохи. Сотні томів надрукованих праць, тисячі посланців по всьому світу, які несуть людям світло його вчення, сотні тисяч послідовників, мільйони прихильників і шанувальників, для яких він був і залишається Ребе – Вчителем, Наставником, Лідером та прикладом для наслідування. Людина, чиїми зусиллями сколихнулася совість покоління і почалося духовне пробудження євреїв.
Менахем-Мендл Шнеєрсон народився 18 квітня 1902 р. (11 нісана 5662 р.) в м. Миколаїв у родині одного з найвідоміших на той час рабинів – Леві-Іцхака Шнеєрсона. Мати Менахема-Мендла Хана також походила з відомої родини – була донькою миколаївського рабина Меїра-Шломо Яновського. Дитячі та юнацькі роки Менахем-Мендл провів у Катеринославі (нині м. Дніпро). Початкову освіту отримав вдома. Одночасно з єврейськими релігійними студіями екстерном склав випускні іспити в гімназії. У загрозливі часи громадянської війни був одним із керівників єврейської самооборони Катеринослава.
У 1923 р. Менахем-Мендл познайомився з Йосифом-Іцхаком Шнеєрсоном, Шостим Любавицьким ребе, і розпочав діяльність у хабадському русі. Пізніше Йосиф-Іцхак переїхав до м. Ленінград (нині Санкт-Петербург, РФ), погостювати до нього поїхав і Менахем-Мендл. Там він зустрів і закохався в доньку цадика Хаю-Мушку, з якою пізніше одружився. За боротьбу з більшовизмом Йосифа-Іцхака радянська влада засудила до розстрілу, але через протести за кордоном вирок змінили за умови негайного виїзду з СРСР. У 1927 р. родина Шнеєрсонів емігрувала з СРСР і оселилася в Берліні. А вже в 1928 р. відбулося весілля Хаї-Мушки і Менахема-Мендла Шнеєрсона. У цей час він вивчав математику і природничі науки в Берлінському університеті ім. Гумбольдта. Коли в 1933 р. до влади в Німеччині прийшли нацисти, Шнеєрсони переїхали до Франції. У Сорбонні Менахем-Мендл вивчав математику і суднобудування.
Відчуваючи небезпеку, яка нависла над Європою, Шнеєрсони переїхали до США, де Менахем-Мендл працював інженером на верфях Військово-морського флоту, брав участь у конструюванні підводних човнів. Одночасно він допомагав тестю в розбудові освітньої мережі руху Хабад.
У 1951 р. Менахема-Мендла Шнеєрсона обрали Сьомим Любавицьким ребе. З того часу він не виїжджав із США. За 44 роки керівництва Хабадом Ребе створив понад 2 тис. освітніх, соціальних, медичних організацій по всьому світу. Менахем-Мендл Шнеєрсон присвятив себе розвитку філософії Хабаду й розповсюдженню єврейських знань. Саме під його опікою Любавицький рух вийшов за межі Європи, США, Ізраїлю і розповсюдився на єврейські общини Північної Африки, Австралії та інші регіони. Протягом усього часу керівництва Хабадом Менахем-Мендл Шнеєрсон жодного дня не був у відпустці.
За своє довге життя Ребе жодного разу не відвідав Ізраїль. Утім, єврейська держава завжди перебувала в полі його уваги. Так, Менахем-Мендл наполягав на тому, аби в Ізраїлі існували максимальні пільги для молодих сімей: «Країна, яка вкладає десятки тисяч доларів у кожного репатріанта, не може не підтримувати програми збільшення народжуваності у жителів Ізраїлю». Також, Ребе був послідовним противником передачі палестинських територій «в обмін на мир». Він невтомно повторював: «Шлях поступок не веде до миру». Його слова залишаються досі актуальними, тепер не лише для Ізраїлю, а й для України.
Душа Менахема-Мендла Шнеєрсона покинула цей світ 12 червня 1994 р. в м. Нью-Йорк, США. Ребе був посмертно нагороджений медаллю Конгресу США. Частина любавицьких хасидів змирилася зі смертю лідера, інша – вважає Ребе Месією і не визнає факту смерті Менахема-Мендла Шнеєрсона. Його могила в Нью-Йорку стала місцем масового паломництва.