В рамках спільного проєкту «Єврейська спадщина» двох організацій – Музею «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» та БФ «Хесед Менахем», що триває, згадуємо про найважливіші події кінця Другої світової війни. Квітень 1945 р. приніс щасливі зміни для тисяч людей, що перебували в неволі: радянські, американські, французькі війська звільняли один за одним нацистські концентраційні табори. Бухенвальд, Дахау, Маутхаузен, Заксенхаузен – усі ці назви набули явних обрисів; у багатьох випадках, на жаль, – у вигляді десятків тисяч загиблих, змучених тортурами людей. Ті, кому пощастило вижити, перебували у тяжкому фізичному та моральному стані.

Про витоки ідеї концтаборів та її реалізацію в нацистській Німеччині говорила зі слухачами Відкритого лекторію наукова співробітниця Музею д-рка Олена Іщенко. З інтересом присутні сприйняли і відео-заняття, принагідно підготовлене директоркою Музею, д-ркою Іриною Радченко, присвячене одному з нацистських таборів – Заксенхаузену та його в’язням.

Тема не залишила слухачів байдужими. Ж. Архіпова, Т. Лях, Л. Карпенко, А. Резнікова поділилися сімейними спогадами, враженнями від прочитаних книг. Тож заняття стало  черговим нагадуванням про тих, хто знаходив сили та мужність протистояти нацистській системі примусу, формуючи тим самим локальні прояви Опору, наближав припинення масових страждань тисяч людей в концентраційних таборах за доби Голокосту.